Україна може вступити у ЄС вже до 2029? Для цього є передумови
Навіть найбільшим скептикам у Європі вже ясно: ЄС разом із Україною може стати значно багатшим та безпечнішим. Особливо - якщо врахувати силу наших ЗСУ, що мають великий досвід реальних бойових дій. Тож вступ України та Молдови в ЄС - питання часу, і то недовгого. Але з якими викликами нам доведеться зіткнутися на цьому шляху?
Чехія підтримує активнішу інтеграцію України та Молдови з Європейським Союзом, наголошуючи на необхідності поглиблення співпраці в енергетиці, сільському господарстві та телекомунікаціях. Відповідний план інтеграції міністр Чехії у справах Європи Мартін Дворжак днями представив європейським колегам під час зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі. На думку Дворжака, чеська ініціатива допоможе Молдові та Україні швидше інтегруватися у внутрішній ринок ЄС.
Очевидно, що таку позицію підтримують і інші країни-члени ЄС, зокрема відомо, що схвалення та підтримку чеська ініціатива вже отримала від Естонії, Фінляндії, Німеччини, Румунії, Латвії, Словенії, Швеції та Данії. Окрім того, на думку розробників, така економічна інтеграція з ЄС суттєво підтримала б Молдову та Україну на їхньому шляху протистояння згубному впливу Росії. Для обох країн це стане важливим стимулом продовжувати реформ, які, зрештою, принесуть користь і самому ЄС, зокрема його внутрішньому ринку. Українська влада переконана, що Україна здатна дати ЄС набагато більше, ніж для ЄС коштуватиме сам процес її приєднання. Тут ідеться про важливість самого українського ринку, силу ЗСУ, що фактично боронять кордони ЄС від російської агресії, а також сировину, критичні матеріали та інші сектори, що зможуть дати набагато більше з погляду безпеки та економічних вигод.
...Україна та Молдова можуть вступити до ЄС ще у цьому десятилітті, до 2029 року. І Україна, і Молдова,.. досягли певного прогресу на шляху до євроінтеграції
Деякі аналітики розділяють думку з приводу того, що Україна та Молдова можуть вступити до ЄС ще у цьому десятилітті, до 2029 року. І Україна, і Молдова, за експертними оцінками Єврокомісії, оприлюдненими минулого року, досягли певного прогресу на шляху до євроінтеграції. У документах ЄС зокрема зазначено, що попри війну РФ проти України, Київ виявив дивовижну стійкість і відданість своєму європейському шляху.
Проводити системні реформи у країні, де триває війна, - складно, і це добре розуміють у Брюсселі, підкреслюючи, що все ж надзвичайно важливо продовжувати боротьбу з корупцією, реформувати судову владу та впроваджувати верховенство права. В умовах інтенсифікації російської агресії в Україні та гібридної загрози з боку Москви в Європі - саме членство в ЄС стає стратегічним вибором для України та Молдови. Таку думку висловив раніше колишній верховний представник із зовнішньої та безпекової політики Євросоюзу Жозеп Боррель.
Більше десяти років тому, у червні 2014 року, Молдова та Україна здійснили історичний крок до свого європейського майбутнього, підписавши угоди про асоціацію з ЄС. Впродовж наступних непростих років країни рухаються вперед, впевнено впроваджуючи європейські цінності та пріоритети в життя. Спільність бачення та інтересів Молдови та України продемонстрував і нещодавній візит президентки Молдови Маї Санду до Києва, де вона вкотре наголосила, що обидві країни мають однакове бачення справедливого миру, який передбачає не лише припинення російсько-української війни, а й запобігання агресії в майбутньому.
Під час візиту президенти України та Молдови першочергово обговорили енергетичну стабільність, протидію гібридним викликам з боку РФ, розвиток економічного партнерства та євроінтеграцію. Водночас жорстоке повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке триває вже третій рік, на думку Санду, продовжує формувати спільні пріоритети обох країн - безпеку, стійкість і шлях до миру.
...Молдова та Україна працюватимуть разом із ЄС, щоб захистити людей на обох берегах Дністра від шантажу Росії та уникнути не лише енергетичної, а й безпекової кризи
Енергетична криза, що виникла на початку року в окупованому росіянами Придністров'ї також була серед головних тем зустрічі. Пані президентка зазначила, що Росія після її безпрецедентних спроб втрутитися у вибори та референдум у Молдові, які виявилися невдалими, влаштувала енергетичну кризу, і тепер Молдова та Україна працюватимуть разом із ЄС, щоб захистити людей на обох берегах Дністра від шантажу Росії та уникнути не лише енергетичної, а й безпекової кризи.
Як відомо, постачання російського газу в окуповане Придністров'я припинилося 1 січня 2025 року після того, як Україна зупинила транспортування російського газу через власну газотранспортну систему. Кремль відмовився постачати паливо в окуповане Придністров'я альтернативним маршрутом і в односторонньому порядку перекрив подачу газу в регіон, як наслідок, десятки тисяч людей посеред зими залишилися без газопостачання.
Очевидним, на думку аналітиків, є і той факт, що Кремль не планує урегульовувати цю кризу, а швидше - розпалити її, і цей газовий конфлікт, як і попередні, може стати частиною далекоглядного плану Кремля для дестабілізації Молдови. В одній упряжці з Кремлем продовжують йти та, відповідно, шантажувати ЄС, і Угорщина та Словаччина. У Євросоюзі Орбан та Фіцо відомі своєю проросійською позицією. Водночас, саме дешеві російські газ і нафта дозволили цим двом політикам побудувати недемократичні режими, тому їхня прихильність до путінських пріоритетів цілком зрозуміла. На щастя, вона не знаходить широкої підтримки в ЄС.
Кремль прагне рухатися до омріяної версії оновленого СРСР під беззаперечним керівництвом Росії, як спроби відновлення колишньої імперської могутності та слави
Намагання Москви залишити за собою право контролю над пострадянськими республіками та їхнє фактичне утримання у сфері свого впливу - цілком очевидні та ні для кого не є секретом. Таким чином Кремль прагне рухатися до омріяної версії оновленого СРСР під беззаперечним керівництвом Росії, як спроби відновлення колишньої імперської могутності та слави. Щоправда, виходить це не завжди "по-дружньому", а швидше навпаки - Кремль звик діяти силою, шантажем, залякуваннями і навіть відкритою війною. Саме такими методами та з відповідними наслідками діє путінський режим на територіях колишніх республік СРСР. Результати ці ми бачимо і відчуваємо у багатьох куточках пострадянського простору: Придністров'я, Абхазія, Україна.
Серед важелів російського впливу варто згадати і заморожений конфлікт у Придністров'ї. Вже 35 років, як Росія розпочала там війну, а згодом і змусила заморозити конфлікт у невизнаній республіці. А почалося все за відпрацьованою у Москві схемою: російської мови та армії, яку Кремль любить позиціонувати в ролі "миротворця". Щоправда, чим закінчується таке "миротворення", знає вже увесь світ - агресією, терором та репресіями на окуповних територіях. Для Кремля вигідно та важливо утримувати молдовсько-придністровський конфлікт на стадії уповільненої дії та контролю якомога довше. Зрозуміло, що на цьому путінський режим не зупиниться і варто очікувати навіть силових спроб поновлення військових дій, адже Росію систематично прямує до дестабілізації Європи.
...як Україні, так і Молдові вдалося заручитися підтримкою навіть тих країн, які вважалися скептично налаштованими до їхніх євроінтеграційних намірів, і таких країн стає дедалі більше
Та пропри все Україна та Молдова мають спільні європейські цінності та спільну мету. Українці продовжують йти до перемоги і не лише на полі бою, а й на політичній міжнародній арені, зближаючись із європейськими намірами і цінностями та віддаляючись від російських пут. І на цьому шляху як Україні, так і Молдові вдалося заручитися підтримкою навіть тих країн, які вважалися скептично налаштованими до їхніх євроінтеграційних намірів, і таких країн стає дедалі більше. Тож сумнівів у спільному майбутньому України, Молдови та ЄС, здається, вже немає ні в кого, особливо з урахуванням того, що для стабільності європейського континенту настав критичний час і тому особливо важливо, аби Україна, як і Молдова, стали повноправними членами європейської єдності.
