Північна Корея - потужні воєнні милиці Росії

Зоряний час для всесвітніх покидьків - вони нарешті об'єналися і можуть робити зло разом, на взаємовигідних умовах. Путін отримує гарматне м'ясо, Ин - технології. Чи подобається це Пекіну? І головне - навіщо Китаю така співпраця?

Росія та КНДР продовжують посилювати воєнну кооперацію та співпрацю, водночас створюючи нові загрози та фактично шантажуючи США і КНР масштабуванням війни, зокрема порушенням перемир'я на Корейському півострові. 11 000 солдатів, балістичні ракети, 200 одиниць далекобійної артилерії та значну кількість боєприпасів - такою, за оцінками міністерства оборони Південної Кореї, стала підтримка російської агресії проти України з боку КНДР.

Більше того, там переконані, що цьогоріч КНДР подвоїть розробки у сфері складних озброєнь, до яких належать підводні човни, супутники-розвідники та твердопаливні міжконтинентальні балістичні ракети. Такий швидкий ріст північнокорейських спроможностей, очевидно, став результатом російської технологічної підтримки, хоча "допомога" тут була швидше двостороння, адже вона стала "бартерним" результатом в обмін на військову підтримку з боку Пхеньяна.

Натомість у самій столиці КНДР вже планують розгортання серійного виробництва безпілотників із використанням знову ж таки російських технологій. Відповідна двостороння угода про розробку безпілотників стала російською відповіддю на залучення військових КНДР до бойових дій у Курській області. Щоправда, така "співпраця" була трохи поставлена на паузу - солдати Північної Кореї на кілька тижнів початку нового року зникли з позицій, а точніше були відведені з лінії фронту на Курщині через великі втрати. Це і не дивно, адже ненавчені північнокорейські військові були практично залишені напризволяще в бойових умовах, як і поранені та вбиті, що лишаються на полі бою без належної допомоги.

Тим часом у самій Північній Кореї вже навіть почали карати за "антидержавну пропаганду", що полягає, вочевидь, з погляду місцевої влади, - у розголошені таємниці. "Таємниця" ця у тому, що співгромадяни гинуть чи зазнають поранень на війні РФ проти України, і цих фактів вже не приховати. Близько чотирьох тисяч північних корейців були вбиті або поранені під час бойових дій - такі дані нещодавно оприлюднив президент України Зеленський на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

Але навіть попри жорсткий контроль північнокорейського режиму, місцеві жителі вже не приховують проблему, що виникла в результаті участі в бойових діях. За це в Північній Кореї можуть покарати обмеженням волі чи навіть смертною карою. Водночас, сам північнокорейський диктатор не приховує свою відданість Путіну і відкрито заявляє, що його країна й надалі підтримуватиме Росію у війні проти України. Таку заяву він зробив з нагоди дня заснування корейської народної армії.

Загалом російсько-північнокорейська дружба значно посилилася ще раніше, з початку правління Путіна, особливо після 2014 року, коли російський диктатор уже не приховував своїх антизахідних та імперських намірів. Безумовно, впродовж останнього часу російські війська стали особливо залежними від допомоги своїх союзників, серед яких і Північна Корея. Дефіцит озброєння і особового складу російської армії дається взнаки, і це результат вдалих дій та ударів ЗСУ по російських складах зі зброєю.

У середньому понад 50%, а подекуди й понад 70% артилерійських боєприпасів і мін, які використовує російська армія, вироблено в КНДР - так оцінюють ситуацію в українському Центрі протидії дезінформації. Такий розклад лише підкреслює залежність РФ від північнокорейської підтримки. Очевидно, що Путін бачить у такій "співпраці" своєрідне рятівне коло, бо катастрофічні втрати російської армії не вдалося компенсувати власними силами, тепер запаси в живій силі Кремль поповнює за рахунок північнокорейських найманців.

Для КНДР участь у цій війні стала можливістю здобуття досвіду на полі бою, як і можливістю протестувати власну зброю в реальних умовах. Така злочинна співпраця Москви і Пхеньяна не просто ускладнює ситуацію на полі бою для української сторони, але стає реальною загрозою для всієї системи міжнародної безпеки. Безумовно, посилення співпраці між КНДР та РФ може стати серйозним викликом для безпеки - як у Європі, так і в Азії.

Саме тому Пекін турбує співпраця Москви і Пхеньяну - а точніше, її розширення як у сфері військово-промислового комплексу, так і ядерних технологій. Відомо, що Росія вже взялася допомогати КНДР із космічними та ракетними технологіями. Непокоїть Китай і той фактор, що така активність КНДР натомість може підштовхнути Сеул до надання військової допомоги українській стороні, а це, відповідно, сприятиме посиленню напруження в регіоні. Водночас, саме Пхеньян фактично став у спільному диктаторсько-терористичному ланцюжку з РФ виконавцем тих завдань, які сам Китай не може і, очевидно, не буде реалізовувати відкрито через побоювання санкцій.

Відкриті повідомлення про наміри створити в КНДР лінії виробництва БпЛА з використанням російських технологій, очевидно, є демонстративною частиною російського наративу про те, що Кремль не планує закінчувати свій терор у центрі Європи, а йде на продовження війни. Та й про яке закінчення, "мирні" переговори чи врегулювання може йти мова, коли Путін не припиняє демонструвати свою терористичну позицію, щодня вбиваючи українців, руйнуючи мирні міста і села, знищуючи критичну інфраструктуру?

І це відбувається у дні, коли стаються, здавалося б, важливі для Москви події - такі, як взаємний російсько-американський обмін полоненими чи навіть повідомлення про безпосередні контакти Трампа і Путіна. Але не будемо забувати, що саме постійний шантаж і тримання світу в напрузі - улюблені методи "комунікування" російського диктатора та його посіпак.

Gazeta.ua