Стало ще гірше. Як змінилося трудове законодавство під час війни

Ці трансформації суттєво обмежують права людей і профспілок, а також суперечать європейським нормам

З початку війни прийнято кілька законів, що призвели до суттєвої трансформації трудового законодавства України.

Зокрема, законом щодо оптимізації трудових відносин запроваджено додаткові спрощені підстави для звільнення працівників з ініціативи роботодавців та фактично дозволено збільшувати робочий тиждень до 60 годин, а за мобілізованим працівником не зберігається середній заробіток.

Крім того, роботодавці отримали право відправляти своїх співробітників на час воєнного стану у відпустку без збереження заробітної плати (за власний рахунок) та без обмеження терміну.

Законом щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва скасована обов'язковість норм трудового права для всіх, хто працює на приватних підприємствах менше ніж з 250 працюючими. Закон дозволяє "розірвання трудового договору за власним бажанням роботодавця" та "односторонню зміну роботодавцем істотних умов праці" - обидва ці положення порушують конвенції МОП та директиви ЄС. Цим законом також передбачено: знищення профспілкового імунітету - для звільнення та надурочних робіт не потрібна згода профспілки; нестабільна зайнятість - немає обмежень на застосування строкових договорів; безвідповідальність роботодавця за безпеку праці - трудовими договорами можуть встановлюватись виключення із стандартів безпеки праці.

Також ухвалено закон, що дозволяє державі конфісковувати майно профспілок.

Зазначені трансформації трудового законодавства суттєво обмежують права людей праці і профспілок, суперечать міжнародним зобов'язанням України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Європейській соціальній хартії, порушують конвенції Міжнародної організації праці та директиви ЄС.

Європейський союз регулярно висловлює занепокоєння щодо радикальних трудових реформ та закликає уряд України привести реформи у відповідність до міжнародних трудових стандартів і принципів соціального діалогу.

Не дивно, що по рівню відповідності країн-кандидатів вимогам ЄС в царині соціальної політики Україна отримала найменшу оцінку.

Спеціально для Gazeta.ua