Мінсоцполітики - чи Мінгеноциду? Пенсійну систему вчергове "поліпшать"
Новий міністр соціальної політики вважає, що наше суспільство розбалуване соціальними виплатами і пообіцяв щось із цим зробити. Цікаво дізнатися, він мав на увазі пенсії вчителям у 4-6 тис. грн, чи щомісячну допомогу на дитину в еквіваленті пачки підгузків? Чи може, допомогу ВПО у 2000 грн, та й за неї - треба сім кіл пекла пройти? Що саме мав на увазі пан міністр?
Прокляте місце?
"Українське суспільство розбалуване соціальними виплатами" - заявив новий міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін: "Починаючи з 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення, живемо за рахунок наших міжнародних партнерів. Повністю усі виплати, окрім військових, здійснюються за рахунок наших міжнародних партнерів. Ми їм дуже за це вдячні. Але це дещо розслабило наше суспільство, оскільки вони не розуміють, наскільки складно".
І додав, що працює над концепцією нової пенсійної системи - на його думку, це буде тест для суспільства. Ну, ви вже зрозуміли, до чого нас підводять? На жаль, з 2011 року Україні відверто не щастить з міністрами соціальної політики. Тігіпко підвищив пенсійний вік жінкам на 5 років, Королевська переймалася "кішчачими та щенячими магазинами", Рева дорікав українцям тим, що вони надто забагато їдять, Жолнович наполегливо виштовхувала пенсіонерів та інвалідів із "зони комфорту".
Під виглядом "оптимізації" скорочувалися субсидії, пільги, реальні пенсії та соціальні гарантії. Відповідальність за виживання переклали на самих громадян
Тепер відзначився і новий міністр соцполітики. Нічого дивного у цьому немає. З приходом до влади Януковича, потім Порошенка, а зараз Зеленського - вся соціальна політика була заточена на демонтаж соціальної держави, незважаючи на Конституцію. Під виглядом "оптимізації" скорочувалися субсидії, пільги, реальні пенсії та соціальні гарантії. Відповідальність за виживання переклали на самих громадян, а допомога стала вибірковою та мінімальною.
Держава фактично самоусунулася, перестала бути захисником, перетворившись на пасивного спостерігача. У результаті зруйновано громадську угоду: люди більше не відчувають справедливості і не вірять, що держава про них піклується.
