Ми можемо сказати Європі те, що вона про себе забула
У самому ЄС приходять лише якісь перші ноти усвідомлення того, що інтеграція України змінить сам Євросоюз
Сенс євроінтеграції та Євросоюзу для України змінюється. Це вже не економічна, і навіть не політична інтеграція – вона безпекова.
Європа для нас сьогодні – значно менше "вільний ринок" і навіть "спільний дім": це стіна і фортеця. Це думка про те, що якщо/коли ми повноцінно станемо частиною родини, сама суть підтримки України має змінитися. З підтримки сусідів – на підтримку своїх, підтримку самої себе. І вона має змінюватися вже зараз, в процесі переговорів про вступ.
Після Другої світової Європа віддала безпеку на "аутсорс" Америці та створила для себе ілюзію, що безпека в неї буде завжди
І для Європи це виклик, бо в її самоописі, в її міфології самої себе історії про безпеку немає. Після Другої світової Європа віддала безпеку на "аутсорс" Америці та створила для себе ілюзію, що безпека в неї буде завжди.
І вона дещо забула, що ідеї євроінтеграції зʼявилися зовсім не після Другої світової, не зі "спільноти вугілля та сталі", а в уяві романтиків ХІХ століття та реалістів початку ХХ-го. І мала вона виразно безпековий компонент: Європа як "республіка народів" бачилася як протистояння імперіям, протистояння внутрішньому і зовнішньому імперіалізмам.
Іінтеграція України має перетворити ЄС з ліберального "простору свобод" на щось інше – на борця, на фортецю
У самому ЄС приходять лише якісь перші ноти усвідомлення того, що інтеграція України змінить сам Євросоюз, бо має перетворити його з ліберального "простору свобод" на щось інше – на борця, на фортецю, на впертого захисника цих свобод від нових тираній.
Чи справді відбудеться це? Поки що це усвідомлення в Західній, Південній та Центральній Європі дуже кволе. Але, мені здається, українці можуть зараз Європі сказати те, що вона про себе забула.
Коментарі