Чи готується контрнаступ?

Було б корисніше розглядати контрнаступ України як безперервну серію локальних зондувань та ударів, а не як один великий удар, спрямований на проникнення російської оборони та забезпечення вирішального прориву

Чи готується, врешті, довгоочікуваний контрнаступ України? Це запитання домінує у більшості міжнародних ЗМІ цього тижня, після повідомлень з української, та з російської сторони про значне підвищення активності вздовж лінії фронту на півдні та сході України.

Це припущення зрозуміле. Зрештою, з початку 2023 року зростали очікування щодо наступу, який багато хто називає потенційним поворотним моментом у 16-місячній війні. Однак, можливо, було б корисніше розглядати контрнаступ України як безперервну серію локальних зондувань та ударів, а не як один великий удар, спрямований на проникнення російської оборони та забезпечення вирішального прориву.

Розмови про майбутній український контрнаступ розпочалися після звільнення Херсона з російської окупації наприкінці 2022 року. За шість місяців, які минули після цього останнього великого військового успіху, Україна направила десятки тисяч військових для навчання в країни НАТО і отримала безпрецедентну кількість західної військової допомоги, включаючи сучасні танки, крилаті ракети, бронетранспортери та системи ППО. Тепер, коли вважається, що ці недавно навчені та оснащені формування здебільшого зайняли позиції, спостерігачі видивлялися ознаки того, що наступ справді розпочався. Президент Володимир Зеленський посилив передчуття, заявивши 3 червня The Wall Street Journal: "Ми готові" до контрнаступу.

Будь-хто, хто очікує стати свідком великих битв, буде розчарований. Принаймні поки що. У той час як довгі ряди окопів, що стоять одні навпроти одного, і акцент на артилерійські дуелі змусили багатьох порівнювати бойові дії в Україні з жахами Першої світової війни. Тож мало хто очікує, що українські військові почнуть контрнаступ, "пригнувшись" і спробувавши прорватися через російські лінії зі своїми новоствореними бригадами. Натомість українське командування, швидше за все, спробує перевірити російську оборону в ряді місць уздовж 1000 км фронту, щоб розтягнути сили вторгнення Володимира Путіна та виявити слабкі місця, які можна використати.

Частиною цих зусиль може бути серія недавніх вторгнень через кордон у РФ, скоєних російськими ополченцями, яких підтримує Україна. Незважаючи на те, що у військовому сенсі вони незначні, з погляду масштабів чи територіальних надбань, ці рейди виявилися серйозною особистою проблемою для Путіна і можуть змусити Москву скоротити військову присутність в Україні, щоб зміцнити незахищений тил.

На шляху до просування українські війська зіткнуться з величезними перешкодами. Росія не сиділа склавши руки останні півроку. Вона створила глибокоешелоновану оборону в очікуванні майбутнього нападу України, яка включає кілька ліній окопів та інших укріплень.

Зважаючи на все, вранці 6 червня Росія показала свою рішучість, підірвавши Каховську греблю та електростанцію на Дніпрі. Хоча Москва офіційно заперечує свою причетність, початковий аналіз свідчить про відповідальність РФ. У статті The New York Times від 7 червня з посиланням на інженерів та експертів з боєприпасів зроблено висновок, що навмисний вибух усередині дамби, що контролюється Росією, "швидше за все, спричинив її руйнацію". Екологічна катастрофа, що послідувала за цим, затопила береги Дніпра, що практично виключило можливість українського форсування річки у бік Криму.

Підготовка Москви до українського контрнаступу, безумовно, є вражаючою, але залишаються питання морального духу російських військ. В останні місяці в соцмережах постійно йде потік відеозвернень, що свідчать про повсюдну деморалізацію серед мобілізованих російських солдат, які скаржаться на погані умови, самогубну тактику та тяжкі втрати. Навпаки, моральний дух українців вважається високим, незважаючи на велику кількість жертв, завданих під час запеклих боїв протягом зимових та весняних місяців навколо Бахмута.

Важливо відзначити, що українські війська захищають свої домівки та мають чітке уявлення, за що борються. А Росія щосили намагається сформулювати свої військові цілі чи визначити, як може виглядати потенційна перемога. У розпал майбутнього літнього контрнаступу цей моральний чинник міг зіграти вирішальну роль.

Більшість коментаторів сходяться на думці, що основна військова мета літнього контрнаступу України – перерізати сухопутний міст, який з'єднує Росію та окупований Донбас із Кримом. Якщо цього досягнуть, це ізолює велику кількість російських військ у Криму та на півдні України, завдавши болючого удару по престижу РФ.

Зрештою, заявленою метою України залишається звільнення самого Криму, який перебуває під російською окупацією з 2014 року. Успішний наступ залишить півострів вразливим до українських авіаударів і може спровокувати політичну кризу всередині Росії. Військові невдачі за останні 16 місяців вже призвели до серйозної боротьби між різними елементами всередині російського істеблішменту. Якщо Крим опиниться під загрозою, міжнародне співтовариство має приготуватися до великої ескалації путінських ядерних погроз, оскільки він намагається запобігти катастрофічній поразці.

Багато хто вважає, що вирішення долі Криму стане фіналом війни. Але перш ніж ми наблизимося до цього, Україна повинна спочатку ефективно розгорнути свої свіжі сили і здолати армію Росії, що глибоко вкопалася, на материку. Це вимагатиме великої кількості маневрів і відволікаючих атак, перш ніж будуть зроблені серйозні успіхи.

Успішні українські кампанії 2022 року можуть дати найкраще уявлення про те, чого очікувати від літнього контрнаступу. У серпні 2022 року українські офіційні особи голосно сурмили про контрнаступ на півдні з метою відбити Херсон. Коли Росія належним чином відправила багато своїх найкращих підрозділів, щоб відбити очікуваний український напад, Україна натомість завдала удару по слабо захищеному сходу і звільнила більшу частину Харківської області. Оскільки Росія все ще не оговталася від цієї поразки і щосили намагалася втримати оборону, українські військові потім відновили свій південний наступ і змусили Росію залишити Херсон.

Цей майстер-клас з мистецтва військового обману по праву дав Україні чимало оплесків. Українське командування буде готове зробити подібні сюрпризи в найближчі місяці. Їхня заявлена мета - повне звільнення української території. Але вони будуть прагнути змусити росіян гадати, як саме планують цього досягти.

Переклад Gazeta.ua

Оригінал