Путіну залишилось недовго

Його режим слабкий та жорстокий, а отже – нестійкий

Вирок російському дисиденту Володимиру Кара-Мурзі в 25 років позбавлення волі є обурливим. Він – свідчення, якщо такі ще потрібні, звіриної природи режиму Володимира Путіна, якого звинувачують у військових злочинах, – пише Олександр Мотиль для 19fortyfive.

Вирок порівнюють із радянськими судами над дисидентами у 1960-х та 1970-х, але це порівняння не точне. У СРСР за Леоніда Брежнєва дисидентів зазвичай засуджували до термінів 5-10 років. 25 були скоріше нормою для режиму терору Йосипа Сталіна.

Таким чином, Путін – реінкарнація не порівняно стриманого режиму Брежнєва, а Сталіна, проте з деякими важливими відмінностями.

Кара-Мурза не боявся ні до, ні під час цього квазісуду. Натомість, як показали його фотографії, він був відверто зухвалим, навіть жартівливим. Він також точно знав, що на нього чекає, коли повернеться до Росії у квітні 2022 року, у розпал геноцидної війни Москви проти України.

Навпаки, "вороги народу", яких судили сталінські квазісуди, були, як правило, зламаними чоловіками та жінками. Їхньою долею майже завжди була смерть у ГУЛАГу. Кара-Мурза набагато більше нагадує радянських дисидентів, які залишалися сильними та продовжували свою боротьбу навіть у концтаборах.

Ця сила свідчить про характер Кара-Мурзи, але також є наслідком крайньої крихкості путінського режиму. Сталін здійснював геноцид і практикував масовий терор, бо був одержимий ідеєю провести революцію згори, і тому не міг терпіти жодної опозиції. Його таємна поліція НКВС була всюдисуща, а режим був безсоромно тоталітарним.

Путінський режим, як і брежнєвський, слабкий, пронизаний протиріччями, тендітний до ломоти і нездатний реформуватися. Кара-Мурза наважився не злякатися, повернувшись і звинувативши Путіна та його товаришів у тому, що вони – "режим убивць". Жорстокий вирок Путіна, таким чином, є ознакою не сили режиму та впевненості у собі, а слабкості та невпевненості. Насильство – все, що залишилося у Путіна. А жорстокі режими – нестійкі.

Вирок, очевидно, був сигналом для росіян, що з будь-якою формою непокори жорстоко розправлятимуться. Але такий крок міг бути базований лише на обґрунтованих побоюваннях режиму, що в Росії багато таких Кара-Мурз, яких треба змусити замовкнути.

Путін і співробітники його режиму чудово розуміють, що їхня легітимність слабшає, що війну в Україні неможливо виграти, що їх виженуть раніше, ніж пізніше, і що на них чекає суд у Гаазі.

Вважайте вирок Кара-Мурзе останньою перемогою Путіна. І думайте про Кара-Мурзу як про символ надії. Подібно до Андрія Сахарова та Нельсона Мандели, Володимир Кара-Мурза переможе.

Переклад Gazeta.ua