Дивно, але факт: "принцип Путіна" може принести мир

Росії справді варто повернутися до історичних кордонів

Іноді навіть російський диктатор Володимир Путін має гарну ідею. Протягом багатьох років він наполягав, що Росія має право на території, що історично належали їй, і мешканці яких є "нашими". Звідси його претензії на українські Донбас та Крим, де проживає багато росіян та російськомовного населення. Це також його виправдання геноцидної війни, яку він розпочав проти України 24 лютого 2022 року. Оскільки, за словами Путіна, українці – це насправді росіяни, то Росія має мати повне право робити з ними все, що хоче, – пише Олександр Мотиль для The Hill.

Насправді Путін правильно говорить, що Росія має право на свої історичні російські території. Просто він не розуміє, які наслідки для РФ були б, якби "принцип Путіна" послідовно застосовувався до його батьківщини. Одним словом, РФ перестане бути федерацією і натомість стиснеться до невеликої держави з центром у Москві. Хто міг би посперечатися з такою щасливою перспективою для найбільшої у світі країни?

Почнемо з того, що царі Московського царства завоювали Сибір у XVI-XVII століттях, підкоривши собі корінні народи, що населяли ці величезні простори. Отже, Сибір має піти геть. Те саме сталося б із більшістю півдня Росії, який історично населяли різні кочові народи і який належав монголам до того, як їх прогнали москвичі.

Путіну також довелося б розпрощатися з північною європейською Росією, яка раніше належала Новгородській республіці, населеній слов'янськими, фінськими та балтськими племенами, яку московський цар Іван III безцеремонно зруйнував у 1478 році. За Новгородським літописом: "Так рушив великий князь Іван з усім своїм військом на свої володіння Новгорода через бунтівний дух його народу, його гординю і звернення до латинянства. Великою і переважною силою він зайняв всю територію Новгорода від краю до краю, завдавши кожній частині її страшної сили свого вогню і меча". А ось і Санкт-Петербург, заснований в 1703 на землях, заселених фінно-інгерманландцями та їх шведськими завойовниками.

Залишаються Білорусь та Україна, які, за словами Путіна, були російськими з часів Київської держави, яку називають Руссю. За винятком того, що вони не були такими. Держава Русь була заснована вікінгами у IX столітті, а сама назва Русь має скандинавське походження. Як пояснює історик Гарвардського університету Сергій Плохій, "більшість сучасних учених вважають, що слово "Русь" має скандинавське коріння". Таким чином, "руські варяги" – "конгломерат норвезьких, шведських і, ймовірно, фінських норманів", а не слов'ян.

Скандинавська Русь створила державу, жителями якої були переважно східнослов'янські племена, які говорять на своїх власних версіях того, що згодом стало українською, білоруською та російською мовами. Племена київського ядра Русі говорили протоукраїнською мовою. Ті, хто далі на північ, говорили протобілоруською. Жителі північної периферії розмовляли проторосійською. Їхні мови відрізнялися, але також відрізнялися їхні культури та економіки.

Протоукраїнці жили в тепліших краях, у напівлісистій місцевості, що межує з чорноземним степом, де вони безпосередньо стикалися з візантійськими впливами та займалися сільським господарством. Проторосіяни жили в холодному кліматі та в густих лісових районах, ближче до неслов'янських народів крайньої півночі та Сибіру, і займалися такими промислами, як мисливство та лісозаготівля. Путіну довелося б залишити ці історично українські та білоруські землі українцям та білорусам.

Кримський півострів, такий улюблений російськими націоналістами, теж має піти геть, бо ті, хто там жили задовго до появи перших москвичів, були татарами – тюркським народом.

Що ж тоді залишилося би від РФ у її нинішньому вигляді, якби "принцип Путіна" застосовувався всюди? Зовсім небагато – приблизно район, обмежений містами Брянськ, Рязань, Вологда та Смоленськ, з Москвою посередині. Така Росія була б геополітичною знахідкою. Менша і менш могутня країна перестала б становити загрозу для сусідів. Втративши імперські території, вона, можливо, навіть зможе прийняти якусь форму стійкої демократії. Загалом, путінське бачення, якщо його суворо застосовувати, насправді принесе мир більшій частині Євразії.

Природно, Путін це знає, тому його вибіркове застосування "принципу Путіна" – лише скромний спосіб виправдати історичний московський експансіонізм і російську агресію. Іронія в тому, що, враховуючи тендітний характер путінського режиму, плачевний стан його економіки та обурливо погані бойові дії російської армії, зростає ймовірність, що РФ може зруйнуватися. Тоді Путін зазнає найбільшого приниження – Росія виживе, але оточена новими незалежними державами, пов'язаними з пограбованими Московією неросійськими народами.

Переклад Gazeta.ua