Чи правда, що алкоголь корисний в невеликих дозах?

Спростовуємо черговий міф

Існує думка, про те, що нормоване споживання алкоголю може бути не лише не шкідливим, але й корисним для здоров'я. І дійсно, є дослідження, які цілком поблажливі до вживання алкоголю в невеликих дозах. У 1979 році було опубліковано дослідження, в якому вчені виявили зв'язок між збільшенням споживання алкоголю, особливо вина, і зниженням рівня ішемічної хвороби серця.

Дійшли такого висновку дослідники й у 1986 році. Науковці протягом двох років опитували групу з понад 50 тис. лікарів-чоловіків у США щодо їхніх звичок щодо вживання алкоголю та їжі, історії хвороби та стану здоров'я. Та виявили, що лікарі, які вживають алкоголь, рідше страждають на ішемічну хворобу серця. Навіть попри їхні харчові звички.

І це не єдині дослідження – схожі результати науковці отримали, вивчаючи це питання і в 2005-му.

Разом з тим, у 2006 році група вчених уважніше розглянула, як ці дослідження були розроблені. Їхній мета-аналіз показав серйозну помилку в тому, як класифікували тих, хто не вживає алкоголь. Річ у тім, що серед тих, хто не вживав алкоголь, були люди, які припинили випивати через погане здоров'я чи похилий вік. Це потенційно може призвести до того, що непитущі люди виглядатимуть як менш здорова група.

Тому невірно казати, що "вчені підтверджують, що у певних дозах алкоголь може бути корисним".

Так, є дослідження, які допускають певну користь. Однак через неточну класифікацію та неможливість об'єктивної оцінки ці результати не можна називати точними. До того ж останні дослідження якраз спростовують міф про "безпечну кількість алкоголю", оскільки навіть помірне вживання алкоголю може негативно вплинути на здоров'я мозку.

Тож варто бути дещо критичним, читаючи про "користь алкоголю".

Разом з тим шкода від вживання будь-яких порцій алкоголю має дійсну наукову базу та доведена. Зокрема у ВООЗ попереджають, що вживання алкоголю:

– сприяє появі депресії та тривоги;

– збільшує ризик розвитку цирозу печінки та панкреатиту;

– викликає порушення сну;

– в алкогольному сп'янінні люди більш схильні до самогубства та отримання випадкових травм. Алкоголь також є причиною 13% смертей, пов'язаних із дорожнім рухом;

– алкоголь також пов'язаний із раком порожнини рота, носа, гортані, стравоходу, товстої кишки, печінки та молочної залози у жінок. Лише одна склянка на день збільшує ризик раку молочної залози на 4%, тоді як зловживання може збільшити ризик на 40-50%;

– люди, які зловживають алкоголем протягом тривалого періоду часу, також мають більше шансів захворіти на пневмонію або туберкульоз.

З часом вживання алкоголю також може пошкодити лобову частину мозку, що відповідає за когнітивні функції, включаючи мову, пам'ять, аналіз інформації, соціальну поведінку тощо. Тож умовна "корисність" алкоголю ніяк не компенсує ризики та шкоду для організму.

Оригінал