Чому під час війни важко схуднути?

Українці наразі переживають викликаний війною стрес. Ми мали втратити апетит, але чомусь їмо з подвійною силою

"Схудну вже після війни!" – такими словами заспокоюють себе українські жінки, повертаючи назад до шафи улюблені джинси, які стали замалими. Чому у цей непростий час ми не можемо схуднути, навіть якщо займаємось спортом та правильно харчуємось, і як цьому зарадити?

У науковому журналі Physiology & Behavior були опубліковані цікаві результати досліджень. Після напруженого першого навчального року 55% студентів одного з університетів Великобританії набрали зайву вагу, а 12% схудли. Також з'ясувалося, що майже всі жінки опинились у таборі тих, хто погладшав. Ці невтішні результати можна пояснити реакцією організму на постійний стрес.

Річ у тім, що на стрес люди реагують по-різному. У когось повністю зникає апетит, а хтось навпаки – тягне до рота все, що побачить у холодильнику. Як не дивно, обидва варіанти харчової поведінки – результат роботи кортизолу. У першому випадку гормон стресу блокує сигнали інсуліну, і глюкоза не може потрапити до клітин нашого організму. Тому людині весь час хочеться їсти. Особливо апетитною здається шкідлива їжа: мучне, солодке, жирне (або усе це разом на сніданок обід та вечерю). У другому випадку кортизол руйнує м'язи людини, видобуваючи з білків вуглеводи. Саме тому у нас зникає відчуття голоду, і ми худнемо.

Надмірне харчування – найпопулярніша спроба подолати стрес. Щодо британських студентів: їх стрес був викликаний банальним страхом не впоратись із навчанням. Українці ж наразі переживають викликаний війною дистрес – по суті, це стрес у квадраті, бо перевищує базові адаптивні можливості організму і потребує часу для пристосування. Пригадайте перші дні війни: їсти не хотілося зовсім, апетит повернувся лише на 5-й день. Ще за тиждень у тих, хто приборкав стрес, харчування стало звичним. Ті ж, кому пощастило менше, – продовжили заїдати його шоколадом.

Найпростіший варіант

Статистичні дані свідчать, щонайменше 52% людей з діагнозом "розлад харчової поведінки" мають симптоми посттравматичного стресового розладу. Жертвами ПТСР можуть бути не лише учасники бойових дій, а й звичайні громадяни, які отримали психологічні травми спричинені війною. Негативні новини, страх за життя рідних, повітряні тривоги, відсутність можливості прогнозувати майбутнє – наша психіка просто не в змозі впоратись з усім цим щоденним жахом. Найпростіший варіант порадувати себе – з'їсти щось смачненьке.

Іноді клієнти кажуть мені: "Я вирішила не стримувати себе у їжі, бо не знаю, чи зможу завтра скуштувати смачний бургер або піцу. Розумію, що улюблена сукня вже тисне, але зупинитись не можу. Як тут схуднеш?" Буває й навпаки: людина обмежує себе у їжі, пробує різні дієти, активно займається спортом, а скинути зайві кілограми не вдається. Це можна пояснити роботою нашої психіки, яка на рівні підсвідомості блокує скидання зайвої ваги. Процес виживання людини – це постійний пошук балансу між накопиченням і витратою енергії. Організм думає так: "Ситуація наразі нестабільна. А якщо завтра доведеться голодувати? Краще я притримаю кілограм-другий". В обох випадках потрібна допомога професійного психолога, який допоможе приборкати страхи.

Що робити?

Переїдання – це швидкий спосіб підняти собі настрій, а не реальна потреба організму. Особливо це стосується солодкого, яке має здатність підвищувати рівень серотоніну – гормону щастя. Якщо ви дійсно хочете схуднути, не варто тримати вдома багато солодкого. В ідеалі потрібно завести щоденник, до якого ви будете записувати кількість приймання їжі та планувати своє меню. Це дасть змогу контролювати відчуття голоду та убезпечить від зриву, коли вам раптово захочеться замовити доставку з найближчого фастфуду.

Повноцінно їжте тричі на день, дотримуючись правила "тарілки здорового харчування". Чверть її мають складати білки та жири (яйця, м'ясо), ще чверть – вуглеводи (картопля, хліб, крупи), а половину – овочі та фрукти. Коли з'явилося відчуття голоду, втамуйте його яблуком або жменею горіхів, жуйте жувальну гумку (кортизол знижується, а калорій немає). Пийте більше води. Щоб побороти тривогу, відмовтесь від кави – вона стимулює гормон стресу. Обов'язково знайдіть справу, яка зробить вас щасливою людиною. Справу, завдяки якій забудете, що в холодильнику лежить шматок торта.

Якщо ви правильно харчуєтесь, займаєтесь спортом, а зайва вага не зникає – потрібно звернутись за допомогою. У мирні часи справитись з розладом харчової поведінки допомагає команда з кількох спеціалістів – вони вирішують цілий комплекс проблем – це дієтолог, ендокринолог та психолог. У воєнний час проблема зі скиданням ваги має переважно психологічне коріння, тому людині потрібна лише психотерапія. Але якщо у вас немає можливості скористатися допомогою психолога, спробуйте принаймні знизити рівень стресу та тривожності. Лягайте спати не пізніше 23:00 (пам'ятайте, сон має тривати не менше 8 годин). За дві години до сну закрийте стрічку новин та вимкніть телевізор. Уникайте розмов з людьми, які бачать світ у темних тонах. Бувайте на свіжому повітрі: щоденна прогулянка стане чудовою традицією, яка дасть змогу розслабитися і відволіктися від проблем. Думайте про майбутнє та плануйте, яким воно буде щасливим після війни. У мріях уявляйте себе стрункою. Як не крути, а думки матеріальні й можуть зняти табу, яке мозок встановив на схуднення.

Спеціально для Gazeta.ua