Як спілкуватись з людьми, які вас не розуміють

Важко знайти спільну мову з тими, хто вас не розуміє. Але іноді треба

Політика, вакцинація від COVID-19, війна з Росією… В розмовах на ці теми іноді важко знайти консенсус з людьми, які мають кардинально протилежну точку зору. Як зберегти стосунки та нерви, розмовляючи на гострі теми?

Перш за все слід знати: науково доведено, що людина переживає стрес, якщо її переконання категорично заперечуються співрозмовником. Тож не дивно, що більшість розмов на актуальні теми провокують агресивну поведінку та закінчуються сваркою. Переконати жертву політичної або медичної пропаганди у тому, що вона помиляється, годі й сподіватись: постійне зомбування з екрану телевізора або з сторінок інтернет-ресурсів блокує здатність адекватно оцінювати причинно-наслідкові зв'язки. Оскільки будь-яка пропаганда базується на емоціях – як правило, це страх – люди повністю відключають критичне мислення. Саме тому особа відмовляється чути протилежну точку зору, яким би високим не був рівень її інтелекту.

Саме тому у розмовах з людьми, які вас не розуміють, потрібно дотримуватись певних правил.

Правильний вибір поведінки. Перш ніж почати розмову на гостру тему, дайте відповіді на два питання. Перше: "З ким я збираюсь розмовляти?" Друге: "Чого я хочу досягти цією розмовою?" Якщо перед вами незнайомець, про переконання якого ви абсолютно нічого не знаєте, будьте готові до того, що діалог виведе вас невідомо куди (ваші слова навіть можуть спровокувати істерику). Те ж стосується і малознайомих людей, яким ви не довіряєте. Навіщо ділитися з ними своїми поглядами на ту чи іншу проблему? Переконувати людину у власній правоті – марна справа. Тому краще відмовитись від можливих словесних баталій ще у зоні преконтакту, перемкнувши розмову на нейтральні теми: погоду, кулінарію, моду…

Уникати дискусій на політичні теми потрібно і з дорогими для вас людьми, родичами. Коли родина або компанія друзів починає обговорювати, який політик кращий або чи потрібно вакцинуватись від грипу – у більшості випадків розмова закінчиться сваркою або взаємними образами. В гіршому – наслідком бесіди стане розрив стосунків.

Ще декілька порад: під час розмови намагайтесь не підвищувати голос та не переходьте на особистості.

Розмова без ярликів. Досить погана ідея – клеїти на співрозмовника ярлик "жертва пропаганди". Особливо актуально це у розмовах з іноземцями, які думають не так, як українці, бо спираються на інші джерела інформації.

Який варіант спілкування з ними обрати, залежить від того, чи хочете ви зберегти стосунки. Хочете? Тоді не торкайтесь теми війни. Бажано навіть накласти на цю тему табу, погодившись не провокувати одне одного, щоб залишитись друзями. Якщо вас продовжують провокувати, припиніть спілкування (просто щоб зберегти власні нерви). Близькій людині скажіть, що ця тема для вас дуже чутлива і ви не хочете її обговорювати.

Взагалі ж, у непростій розмові з рідною людиною є два варіанти виходу із зони турбулентності. Перший варіант: погоджуватись з усіма тезами співрозмовника, залишаючись при своїй думці, яку не варто озвучувати. Другий – одразу сказати: "Я не збираюсь з тобою сваритися. Давай закриємо цю тему". Ви маєте повне право не вступати у розмови на гострі теми. Не забувайте про це.

Уникайте маркерів. Людину, яка вірить у те, що Земля пласка, навіть супутникові знімки не переконають у тому, що вона помиляється. Вона й надалі буде продовжувати стояти на своєму. Знаючи про політичні, медичні чи інші "пунктики" близької людини, намагайтесь уникати у розмові пропагандистських маркерів. Вони є своєрідною пусковою кнопкою. Наприклад, якщо у розмові проскочить слово "вакцина", за мить вас уже буде закручувати вихор бесіди про вакцинацію.

Як показує досвід, людина може змінити свою думку лише в одному випадку: якщо її відключать від джерела постачання інформації. Тож порадьте батькам інші ресурси та підпишіть іх на інші канали у соціальних мережах

Те ж стосується телебачення – частіше переглядайте з рідними якісне кіно та пізнавальні програми, а не політичні чи соціальні шоу. З часом теми, які так бентежили рідних, відійдуть на другий план.

Правда, це стосується лише людей, які здатні критично мислити. Занадто принципові та ідейні навряд чи змінять свою позицію. Втім, зберегти з ними стосунки чи розірвати – вибір завжди за вами. Якщо у вас виникли складнощі у спілкуванні або ви страждаєте від агресивної поведінки оточуючих – зверніться до професійного психолога.

Спеціально для Gazeta.ua