Вторгнення затягується, і це деморалізує армію РФ

Водночас мотивація стане ключовим фактором у найближчі місяці

Нові дані опитування громадської думки у Москві показують, що російська громадська підтримка вторгнення в Україну зростає. Однак зараз, коли війна триває вже шостий місяць, мало ознак подібного ентузіазму в армії Володимира Путіна. Натомість більша частина свідчень вказує на деморалізацію російських військ, які воюють в Україні, – пише Пітер Дікінсон для Atlantic Council.

Останній щомісячний огляд громадської думки від єдиного в Росії незалежного соціолога, який має міжнародний авторитет, "Левада-центру", виявив невелике зростання кількості росіян, які підтримують війну. Опубліковане 1 серпня і засноване на дослідженні, проведеному наприкінці липня, опитування показало, що 76% росіян підтримують військові дії в Україні. Це збільшення на 1% порівняно з червнем 2022 року.

Хоча 1% – це не дуже серйозна зміна у громадській думці, незмінно високий рівень підтримки, зареєстрований за останні п'ять місяців, у поєднанні з невеликим підвищенням в останньому опитуванні передбачає, що російська підтримка війни залишається твердою і сильною.

Результати опитування стануть тривожним дзвінком для всіх, хто сподівався, що Путін зіткнеться з негативною реакцією всередині країни, оскільки ціна вторгнення стає дедалі очевиднішою для російської громадськості. Навпаки, схоже, більшість росіян акліматизувалися до нової реальності воєнного часу попри погіршення економічного клімату в їхній країні та кількість викриттів військових злочинів, що скоюють від їхнього імені в Україні.

Після 24 лютого у Росії було багато суперечок про справжній рівень пропагандистських настроїв у РФ. Критики стверджували, що опитування громадської думки не можна вважати надійним показником настрою в авторитарних суспільствах, як-от путінська Росія. Також важливо відзначити, що Кремль на початку війни запровадив драконівські заходи, які фактично заборонили будь-яку публічну критику вторгнення та призначали тривалі терміни ув'язнення за прояви опозиції.

Слід сказати, що цю жорстку позицію рідко перевіряли. Практично не було ознак виникнення антивоєнного руху в РФ після короткої хвилі невеликих антивоєнних протестів, яка зійшла нанівець у перші тижні війни. Пори поширені початкові повідомлення про страх і тривогу в російському істеблішменті через рішення Путіна вторгнутися, політична, ділова і культурна еліта країни відтоді значною мірою мобілізувалася на підтримку Кремля. Було дуже мало відставок, і відносно небагато воліли залишити країну. Більшість, як правило, вважають за краще зберігати мовчання.

Якщо російське суспільство загалом, здається, прийняло війну, цього не можна сказати про збройні сили країни. Повідомлення про деморалізацію путінських сил вторгнення стали звичайною ознакою вторгнення за останні п'ять місяців, оскільки російські втрати продовжують зростати загрозливими темпами.

Хоча точна кількість росіян, убитих чи поранених в Україні, залишається в найсуворішому секреті, офіційні особи США вважають, що ця цифра вже перевищує 75 тис. осіб і продовжує зростати. Інші розрахунки трохи нижчі, але всі серйозні джерела за межами Росії визнають, що російські втрати зараз обчислюються десятками тисяч.

Все більш запеклі зусилля Москви з вербування натякають на масштаб кадрової кризи, з якою зіткнувся Кремль. По всій РФ потенційних новобранців заманюють апетитними зарплатами, що у п'ять-шість разів вищі, ніж у середньому по країні, а також обіцянками короткострокових контрактів. У травні Кремль скасував вікові обмеження для новобранців, намагаючись заповнити прогалини, які виникли внаслідок тяжких втрат в Україні. Недавно вербувальники почали нишпорити російськими в'язницями і пропонувати засудженим можливість підписатися в обмін на амністію.

Нинішній брак військ у Росії багато в чому пов'язаний з небажанням Путіна офіційно оголосити війну Україні. Натомість він назвав вторгнення "спеціальною військовою операцією". Як наслідок, російські контрактники, згідно з законом, не зобов'язані воювати в Україні й теоретично можуть піти з армії будь-якої миті. Вважається, що тисячі вже зробили це, що призвело до все більш відчайдушних заходів, оскільки російська влада прагне запобігти відходу більшої кількості солдатів.

У повідомленнях цього тижня стверджувалося, що сотні російських солдатів незаконно ув'язнені власними командирами на Донбасі після відмови брати подальшу участь у війні. В одному з писемних показань, що було передруковано в британській The Guardian, російський солдат заявив, що потрапив до в'язниці після того, як вирішив припинити бойові дії, "внаслідок того, що вважаю тактичними і стратегічними помилками моїх командирів та їх повної зневаги до людського життя".

Низький моральний дух російських військових є серйозною проблемою для Кремля, оскільки і Росія, і Україна готуються до довгої війни. Україна також зазнала тяжких втрат протягом п'яти місяців боїв, але українські війська найвищою мірою мотивовані свідомістю того, що борються за батьківщину проти іноземного агресора. На відміну від їх російських ворогів, їм більше нікуди йти.

Мотивація, ймовірно, стане ключовим фактором у найближчі місяці. Це одна з категорій, в якій українські військові мають незаперечну і очевидну перевагу. У той час, як прості росіяни вітають вторгнення зі своїх диванів, деморалізація у лавах путінської армії може стати серйозною проблемою для Кремля, бо жорстока війна, розв'язана російським диктатором, тягнеться, й кінця краю їй не видно.

Переклад Gazeta.ua