Україна вже ніколи не стане такою, як була
Тому ми повинні вирішити, якою буде нова країна, що ми маємо побудувати
Дуже багато хто ще не зрозумів, що України, якою вона була станом на три години ночі 24 лютого 2022 року, вже більше ніколи не буде. Ні-ко-ли.
Більшість із нас воює за те, щоб повернутися до 23 лютого. Щоб усе було по-старому, по-доброму. Тобто за явно нездійсненну мету.
Тоді як воювати треба не за Стару Україну, а за Нову.
Це Нова Україна навіть чисто матеріалістично має шанси скоротитися територіально і вже точно втратити пристойну частину громадян, які не повернуться з Європи/світу через постійну військову небезпеку, скорочення економіки та особисті перспективи.
Від нас вимагається глибоке осмислення нової реальності, контурів та призначення Нової України
Відповідно, від нас вимагається глибоке осмислення нової реальності, контурів та призначення Нової України.
Вже абсолютно ясно, що потрібна повна розбудова економічного устрою та системи національної безпеки — це програма-мінімум виживання.
Якщо дивитися з погляду чотирьох базових проєктів України (єврооптимістичного, націоналістичного, радянського та російського), то вже видно, що російський узяв у нас шматок території; радянський, можливо, легітимізуватиме це взяття; націоналістичний мріє зробити з України анти-Росію, а єврооптимістичний намагається робити хорошу міну за поганої гри, старанно зображаючи, що піпеткова допомога Заходу — це і є найвища мудрість Європи, на яку тільки ми й могли очікувати.
Таким чином, радянський та російський проєкти принесли сюди кров та муки; націоналістичний хоче вплутати нас у складні, контрзалежні (які гірше за залежні) відносини з першими двома, а єврооптимісти просто відверто брешуть, вдаючи, що не помічають, що Європа аж ніяк не налаштована радикально боротися тут із радянським та російським до повної перемоги над ними.
Остаточно ми переможемо лише тоді, коли вирішимо, яку Нову Україну ми будуємо та почнемо втілювати це у життя
Військові дії можуть закінчитися відносно швидко (через рік, наприклад), ми можемо навіть повернути всю нашу територію, але остаточно ми переможемо лише тоді, коли вирішимо, яку Нову Україну ми будуємо та почнемо втілювати це у життя.
Мою відповідь ви знаєте.
Інші не приймаю, бо вони не просто не спроможні, а небезпечні для майбутнього України.
