Кумівство панує у нас на всіх рівнях

І боротися з цим — наше колективне завдання

Усі ми хочемо, щоби було нормально, а ненормально — не було.

Багато розумних і небайдужих людей пропонують модерний підхід до будівництва та експлуатації держави та суспільства. Особливо, кажуть, це важливо під час війни. Багато хто вказує на те, що якби ми діяли конструктивно, вдалося б уникнути багатьох помилок.

Дозвольте, я дещо поясню.

Всі ці чудові міркування по-своєму мають рацію. Але мудрість полягає в тому, щоби зрозуміти: ми платимо ціну за колективні напрацювання всього нашого народу. Я теж хочу сучасних форм конструювання, дизайну та експлуатації. А насправді у нас панує кумівство на всіх рівнях. Таким є наш громадський договір — спиратися на ближнє коло перевірених людей. Звідси виникають два дуже неприємні наслідки, які і рубають поки що можливості сучасного (не кажучи вже про майбутнє) будівництва та експлуатації держави та суспільства. Перший — ми нікого не караємо (як карати своїх та вірних?), другий — вирощуємо кадри за принципом "вірність вище здібностей".

І щоб цей договір, який закладався століттями, зламати та вибудувати щось конструктивне, потрібні і надзусилля, і особистості з розумінням та волею відповідного масштабу. Тому що доведеться змінювати культуру (!) цілого народу.

Основним напрямом реформ у нас мають бути реформи, що сприяють розвитку суспільної довіри, довіри один до одного, до незнайомої людини та вивільнення (і заохочення!) творчого потенціалу людини, коли відбираються та вирощуються кадри, здатні бачити, бажати, зробити. А не просто бути своїм хлопцем та забезпечувати якийсь там мінімальний рух, на "троєчку".

"Карму потрібно виплатити". У тому числі колективну. От і платимо. У тому числі кров'ю. І не треба думати, що це виключно проблема тих, хто приймає рішення. Думати так — позиція жертви, яка посилює цю карму.

Це наша спільна історія. Всі й платимо.

Оригінал