Я боюсь, щоб наша страшна війна не стала великою

Як демонструє історія, російська молотарка смерті може працювати у промислових масштабах, і це дуже лякає

"Угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані", казав Отто фон Бісмарк, і ця фраза нам страшенно подобається своєю ясністю очікування перспектив.

Але окей, Отто, шо ти пропонуєш, як зараз модно казати в інтернеті. Два останні рази, коли твоя нація пробувала зарубатись з росіянами, — обидва рази дуже жорстко вигребла. Та і складати угоди з Росією твоє попередження німцям аж ніяк не заважало — й пакт Молотова-Ріббентропа яскраве тому підтвердження. Яскравіше навіть, аніж коктейль окремо Молотова.

Проблема домовленостей з Росією у тому, шо там з самого початку все несправедливо. Домовлятись з Росією — це як домовлятись з гангреною. Чому ми маємо йти їй на поступки і відрізати, приміром, свою ногу, якщо це вона на нас напала, а не ми на неї. Хай іде нахер, раз така мудра. Тим паче, що лікарі з сусідньої країни ввели медичний лендліз і вже передали нам йод і стрепсілс, а до осені обіцяють взагалі нурофен. Антибіотики поки не передають, щоб не провокувати гангрену і щоб вона не напала ше на них. Це можна зрозуміти.

На початку Другої світової німці придумали свій варіант "Кидка мангуста" — план Барбаросса. Блискавичний напад на СРСР, який за короткий термін мав захопити й поставити на коліна небезпечного конкурента. І варто визнати, що на перших етапах операції німцям все вдавалось блискуче. Вони настільки легко перемагали радянських і настільки швидко просувались територією союзу, шо офіцери Вермахту офігівали, як насправді легко воювати з росіянами й який геній їхній Гітлер і той, хто придумав і розробив план Барбаросса.

Уявіть, 22 червня вони напали на СРСР, а 23 червня вже були майже під Луцьком. 23 червня під містом Дубно, що між Тернополем та Рівним, відбулася перша велика танкова битва між військами Рейху та військами СРСР. Це була величезна, просто нищівна поразка Союзу, тому інформація про цю битву була ледь не засекречена і її можна було зустріти лише у спеціалізованих звітних виданнях, але точно не підручниках з історії та масовій літературі. Тільки уявіть — 800 танків Вермахту проти 4000 танків СССР. При чому для радянських це була частина танків у їхній армії, а в німців це були майже всі танки, що вони мали на той момент. Якби німці програли під Дубно — то війна між СРСР та Німеччиною завершилась би одразу на другий день, бо далі наступати тупо не було б чим.

Але німці не програли. Їх 800 танків розфігачили 4000 радянських, причому співвідношення втрат підбитих танків були 1 німецький до 21 радянського. І це вони наступали!!! СССР втратив 2600 танків, а Німеччина трохи більше 100. Факін емейзінг. Причини цього різні, одна з найвагоміших — відсутність нормального зв'язку в російських танкових військах. Просто сидиш в металевій коробці й дивишся в дірку.

Коротше, перший час німці фігачили руских, як хотіли, та думали, що так буде завжди. Але це була жорстока помилка. Бо СРСР на той час взагалі не готувався захищатись від Німеччини, у нього були свої плани атакувальної війни. Але коли німців таки стримали під Сталінградом, економіку СРСР перевели на воєнні рейки і ще додався лендліз — стало зрозуміло, який це монстр. І наскільки там не переймаються втратами, закидуючи трупами своїх солдатів кожен горб і лісок при атаках.

До чого я це все веду. До того, що видно: Росія планувала війну та напад на Україну, але майже не готувалась до неї. Думали, і так зійде з того, що є. Але не зійшло, і руский план Барбаросса не вигорів. Вірніше вигорів, але не так як планували рускі, гг.

От тільки мені тепер трохи лячно, що вони засвоять свої помилки і почнуть нормально готуватись. Тоді стане не так легко стримувати їх атаки. Володимир Зеленський вже заявив, що час не грає на Україну — і це чесніша позиція, аніж та, коли вони на початку війни заявляли зворотнє. Бо просто він, на відміну від нас, має доступ до даних, скільки кого й чого нам обходиться війна щодня і скільки в нас кого й чого ше залишилось в запасі. І там, мабуть, кореляцію можна порахувати навіть без калькулятора, а просто в стовпчик.

Звісно, домовленості з Росією нічого не варті, але сам процес домовляння трохи б розрядив ситуацію і дав нам час на подумати. Бо стріляти і думати одночасно дуже складно.

А ми б з вами теж видихнули і пограли в нашу улюблену гру в "Порох втік в Польщу і там написав есемеску Путіну "Віддай мені Медведчука і забирай Донбас!" і "Шоо? Та моя племінниця особисто чула, як Арахамія виходив з ліфта і казав комусь по телефону "Віддамо їм Крим і Тернопільську область, а вони виводять війська повністю!"

Бо навіть в останній битві за Берлін, всього за два тижні до самогубства Гітлера, коли вже й так все було ясно і Німеччина переможена фактично, захищати Берлін Гітлер кинув недобитки своєї армії, старих і дітей з Гітлерюгенду — так от, у тій вже необов'язковій битві за два тижні сумарно загинуло близько 250 000 людей. Це все, що треба знати про втрати у справді великих війнах. І те, що ми там нарахували вже аж 30 тис. вбитих росіян на 140-мільйонну країну — це як псові муха.

І я дуже боюсь, щоб наша страшна війна не стала великою. І російська молотарка смерті не запрацювала у промислових масштабах.

І зі мною боїться Макрон, Байден і Столтенберґ.

Оригінал