Світовий потяг мчить у безодню. Наступна зупинка - Третя світова

Росії зараз вигідніше розпочати Третю світову війну, аніж закінчити агресію в Україні чи спинитися для перемир'я. Путін загнав себе у цуцванг - без того, щоб зруйнувати воєнізовану економіку, війну вже не спиниш. Та й що робити з мільйонами озброєних головорізів, яких він називає своєю доблесною армією? Тим більше, що решта світу демонструє мовчазну покірність і не дуже поспішає активно протидіяти російським забаганкам. Схоже, лише Трамп має план вирішення проблеми. Та чи підійде він українцям?

Усі ми пам'ятаємо зі шкільної історії, як почалась Перша світова війна - боснійський серб Гаврило Принцип убив у Сараєві племінника австрійського цісаря і наступника престолу - Франца Фердинанда. Звісткою про цю подію починається Велика війна і не менш великий роман Ярослава Гашека про Швейка.

Звісно, це не було причиною війни, а лише стартовим пострілом, якого всі чекали. Сірничковим чирком коло порохової бочки, останньою соломинкою, котра переламала хребет верблюду. Передумови Першої світової вималювались задовго до її початку. Країни поволі вибудувались у майбутні військові союзи і накопичували зброю та ресурси. Чистили амуніцію, підтягували ремінці, розношували чоботи.

Чорну передвоєнну атмосферу, що невідворотно згущувалась, гарно описав Йозеф Рот у романі "Марш Радецького". Життя двох прикордонних загонів на стику імперій - австро-угорського і російського із Волочиська і початок Першої світової.

Ситуацію ускладнювало й те, що на той момент не існувало жодних дипломатичних структур і механізмів, котрі б уможливлювали хоч якийсь діалог. Навіть потім, коли виникла Ліга націй та пізніше ООН - вони не дуже добре справлялися із своїми функціями. А доти - взагалі біда була з дипломатією.

Власне, зараз, попри активність наче б то перемовних процесів і слухів про перемир'я, ситуація дуже схожа і у повітрі вже витає густий запах наступної світової війни. Не факт, що вона відбудеться, але нею дуже пахне і передумови вже є.

Третя світова зараз набагато імовірніша, аніж три роки тому, в лютому 22-го. Світ за цей час поволі вибудувався у імовірні військові союзи. Вже ясно, хто на чиєму боці, які є союзи і хто нейтральний. Саме тому наші європейські партнери вже добрий рік говорять про миротворчі війська, але ця імовірність така ж невисока, як і рік тому. Бо війська НАТО та російські війська на кордоні імовірної зупинки фронту - це потенційні колективні "Гаврило Принцип" та "Франц Фердинанд", навіть байдуже, хто ким буде. Свідомий наказ, провокація третьої сторони чи просто дурість якогось місцевого командира, який накаже розвернути гармату і пальнути у командний пункт НАТОвських "франців фердинандів" - і понеслось.

І якщо цей конфлікт станеться - то Третя світова, принаймні її перша фаза, почнеться тут, на нашій території. Але вже з повноцінними союзниками з обох боків і лендліз Китаю Росії буде дуже солідним, враховуючи той факт, що в авторитарних країнах не треба проводити опитування і цікавитись у населення, чи хочуть вони допомагати і в якому об'ємі. І з тактичними ядерними ударами. А отже, почнеться таке, що цікаве шоу з попкорном війни Росії із Заходом, яке ми трохи приховано очікуємо, не буде таким вже приємним для нас видовищем.

Саме тому Трамп оцими своїми контрінтуїтивними і контрлогічними ескападами і заявами цілком вписується у передвоєнну атмосферу наступної світової. Він намагається якось розрядити атмосферу і реанімувати мертву з 22-го року світову дипломатію, яка теж звелась лише до ультиматумів. Саме у цьому логіка його дій, а не у торгівлі, скоріше за все. Відірвати Росію від Китаю, у випадку, якщо Росія почне воювати із НАТО, або Китай зі США - то щоб вони не були союзниками. Бо сто п'ятдесят мільйонів + мільярд + величезні природні ресурси, території, які нереально пробомбити всі, і власні економіки, у Китаю взагалі друга економіка світу після США з величезною перспективою і амбіціями стати першою - це дуже небезпечний сплав. І якщо кажуть, що сучасні війни - це війни дронів, то всі дрони зараз переважно китайські.

Зрештою, конкретно зараз Росії набагато простіше і легше почати Третю світову, аніж завершити війну з Україною. Бо за три роки вже перебудована економіка, яка тримається на війні, розбудований процес набору солдатів і їхнього екіпірування. Зупинити це все для російської економіки зараз буде дуже непросто, бо неясно, що з тим всім робити. А от перейти у нову війну - це як почати другий тайм, навіть не треба бутси взувати.

Власне, опірність, героїзм і ефективність українського війська і завела світ у такий от цугцванг - швидка окупація України у 22-му, в якому вони не дуже хотіли давати зброю, вирішувала цю проблему і Путіну довелось би добре мізкувати, як почати наступний етап. А тепер у нього вже є союзники і все готове. І вже навіть не має значення для світу - програє Україна чи ні, зорі вже вибудувались у потрібний ряд. Астрологія війни вже у гороскопах для всіх знаків Зодіаку.

Розмови, які зараз ведуться - вже давно не лише про Україну. Війна, по суті, як чорна діра у космології - гравітаційний розрив і сингулярність, яка втягує у своє чорне жерло все навколо. Війна в Україні повтягувала багато країн, навіть таких, які наче б то не були очевидними у 22-му році - наприклад, північні корейці у Курській області.

У світі відчутно пахне Третьою світовою і виглядає так, що трампісти намагаються розвіяти цей запах дезодорантами дипломатії або густим смородом іншого типу, щоб перебити запах війни. Це все змішується у ядучий коктейль, від якого істеричний кашель і сльози течуть. Чи вийде у цього Парфумера щось корисне - побачимо. Цілком можливо, що він вирішив принести в жертву частину України заради цієї мети. Що не підходить українцям, але загалом дуже навіть підходить решті світу, яка давно мріє, щоб гравітаційний процес війни припинився. Просто соромиться нам це казати в очі. А Трамп не соромиться. Але наразі він єдиний, хто пробує якось зупинити цей некерований потяг, що несеться у прірву. А всі решта просто з мовчазною приреченістю дивляться у вікно вагона і намагаються не думати про кінцеву зупинку.

Оригінал