Некерована країна: у влади свої інтереси, у народу війна і злидні

Ми стійкі, незламні, самодопоміжні. Бо влада вже понад сім років займається своїми справами, замість того, щоб вирішувати питання з мобілізацією, економікою, соціальними проблемами. А українці - намагаються стримати Росію і її орду як можуть і чим можуть. Так і має бути?

Найстрашніше в нашій поточній корупції не вкрадені суми, а те, що ці люди взагалі-то мають сидіти на роботі і думати про те, як ця країна та її люди мають виживати у війні.

А вони думають про схеми, ремонти, будівництва, гортають каталоги з годинниками, автівками і ювеліркою, в робочий час проводять ліві зустрічі з лівими людьми, які не стосуються їхньої безпосередньої діяльності, на яку їх обрали чи призначили обрані.

Країна тупо некерована. Влада побачила на самому початку війни, що країна здатна відбитись від ворога без жодної допомоги і організації, і вирішила: "ну і атлічно, продовжуйте". Давайте собі якось там раду, робіть шо хочете, прив'язуйте до дерев, бийте, треба солдатів - наловіть собі на вулицях, повне сприяння, нуль засудження. Головне - не відступайте. Або відступайте дуже повільно. Ми у вас віримо, молодці!

Ви, бізнес, теж - якось самі вирішуйте проблеми з обігом, кадровим голодом і безпекою. Що - нащо випустили мільйон юнаків віком до 21 року, якщо їх і так не мобілізували і тепер нема кому працювати? Ну а кому тепер легко, ще вам пояснювати, нащо. Треба було, не ваше діло. "Дєнєг нєт, но ви дєржитєсь". А, так, ми бомбимо "Вайлдберіс", бачили? Чого не попередили, щоб ви позабирали продукцію зі своїх складів, коли полетить у відповідь? А ми хіба вам не сказали? Забігались щось, вилетіло з голови.

Ви, народ, якось енергійніше, чи що. Купіть екофлов або генератор, безперебійний інтернет, вазони керамічні грійте свічками, кияни - виїжджайте в село, купіть хату, вчіться рубати дрова. Дивіться ролики в ютубі, там всьо є. Ну що ви, як не українці. Ви ж козацького роду, егегей!

Танюшо, з обіду скасуй всі зустрічі, їду з дружиною вибирати шпалери і плитку на кухню, а то довго, сама знаєш. Боже, як то важко весь час думати за державу. Аж голова болить.

Оригінал