Загроза вторгнення Росії вдарила по українській економіці

Київ зможе вирішити проблеми за підтримки західних партнерів

Поки світ чекає, чи продовжить Володимир Путін вторгнення в Україну, військова загроза Росії вже завдає серйозного удару по українській економіці.

Коли 14 січня посилилися побоювання щодо нарощування російських військ на кордонах з Україною, дохідність українських суверенних єврооблігацій у доларах США раптово підскочила до 11-14%. З того часу вони піднялися ще вище. Як наслідок, Україна фактично втратила доступ до міжнародного фінансового ринку, - пише Андерс Аслунд для Atlantic Council.

Цей раптовий фінансовий шок може здатися несподіваним з огляду на стабільний стан української економіки. Україна накопичила міжнародні валютні резерви у розмірі $31 млрд. Це більше, ніж будь-коли з 2011 року. У 2015 році резерви України досягли мінімуму лише у $5 млрд.

Завдяки високим цінам на продовольство та залізну руду українська гривня минулого року добре зміцнилася. Уряд обмежив бюджетний дефіцит і зробив його навіть меншим, ніж вимагає Міжнародний валютний фонд, а державний борг перебуває на помірному рівні – 51% від ВВП.

Головною проблемою України є висока інфляція на рівні 10,2%, але Національний банк мудро підняв відсоткову ставку до 10% у відповідь на цю проблему. Україна також отримала новий транш МВФ наприкінці листопада 2021 року.

Економічні проблеми України, що виникають, повністю пов'язані з тінню, яку кидає загроза різкої ескалації російської військової агресії.

За останні тижні курс гривні впав на кілька відсотків. Міжнародні інвестори тепер вважають Україну надмірним ризиком і не готові позичати українському уряду або компаніям за будь-яку ціну. Це накладає серйозні обмеження на економіку країни і, ймовірно, призведе до зниження економічного зростання нижчого, ніж і так досить скромний прогноз МВФ у 3,6% у 2022 році.

Хоча Росія є причиною економічного болю України, вона нині страждає від меншої кількості негативних наслідків, ніж Україна, бо її економіка набагато більша, а резерви у 20 разів вищі.

Російський рубль впав приблизно на стільки ж, на скільки гривня, але прибутковість за російськими облігаціями набагато нижча, ніж за українськими, незважаючи на половинчасті санкції Заходу.

Досі найбільше постраждав російський фондовий ринок, який з кінця жовтня впав на 27% у доларах США. Однак вплив падаючого фондового індексу РТС не слід переоцінювати. Під час російсько-грузинської війни 2008 року та наступних місяців індекс РТС впав не менш ніж на 80%, але Путіна це, схоже, не турбувало.

Зайве говорити, що економічні збитки для обох країн будуть набагато більшими, якщо найближчими тижнями розпочнеться масштабна війна.

Україна й раніше втрачала доступ до міжнародних фінансів. Востаннє це було в 2011 році. Віктор Янукович став президентом у 2010 році з великими резервами у своєму розпорядженні, але все пішло не за планом.

Янукович думав, що зможе обійтися без підтримки МВФ, але прибутковість за облігаціями України тоді перевищила 10% і ніхто вже не наважився дати йому більше грошей. У розпачі він обрав російське фінансування у грудні 2013 року, але це його не врятувало і не відкрило міжнародний ринок.

Наступному після революції українському уряду на чолі з прем'єром Арсенієм Яценюком потрібно було кілька років, щоб переконати світ дати Україні нове фінансування.

Цей часовий інтервал – досить типовий. Після закриття фінансового ринку, він зазвичай залишається закритим протягом декількох років.

Українському уряду зараз потрібно ухвалити антикризову програму. Існуюча грошово-кредитна політика вже досить жорстка, і дефіцит бюджету невеликий, але, можливо, його доведеться скоротити.

Владі слід провести структурні реформи, що давно відкладалися. Першочерговими мають стати реформування судової системи, Служби безпеки та Генеральної прокуратури, щоб покласти край відвертому рейдерству зі сторони цих установ.

По-друге, Офісу президента слід відновити певну стабільність у міністерствах і наділити Кабінет міністрів тими самими повноваженнями з економічної політики, які він мав до президентства Зеленського.

По-третє, уряд має упорядкувати ціни і платежі в енергетичному секторі, оскільки збої в енергетиці відлякали іноземних інвесторів. Нарешті, уряд має відновити і зміцнити корпоративне управління на великих державних підприємствах України, щоб підвищити ефективність та запобігти там корупції.

Усі ці заходи мають бути прив'язані до міжнародних програм підтримки. Колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі провів дуже успішну антикризову програму у Грузії після вторгнення Росії у 2008 році. Україна може піти за тим самим сценарієм.

Навіть за правильних реформ Україна боротиметься з ворогом без доступу до міжнародних фінансів. Коли приватне фінансування вичерпується, міжнародні фінансові інституції та уряди мають прийти на допомогу.

Щойно ситуація з Росією проясниться, Україна має звернутися до МВФ, Світового банку, США, Євросоюзу, Європейського банку реконструкції та розвитку, європейських інвестиційних банків і двосторонніх донорів з проханням надати екстрене фінансування Україні. Таке фінансування зазвичай координується Світовим банком через зустріч донорів у Парижі. Поки що рано говорити, який обсяг фінансування буде потрібний Україні, але, ймовірно, це буде багато мільярдів доларів.

Серйозність фінансових проблем України не можна недооцінювати, але за підтримки своїх західних партнерів Київ зможе вирішити проблеми, як у 2014-2015 роках – за допомогою жорсткої економії, реформ і міжнародної фінансової підтримки.

Переклад Gazeta.ua