Чому 2022 рік такий важливий для Кремля

Настає велика річниця – століття заснування СРСР

Ювілеї грають величезну політичну роль в Росії Володимира Путіна і більшої частини пострадянського простору, – пише Браян Вітмор для Atlantic Council.

Ще у 2015 році Кремль спробував використати 70-річчя закінчення Другої світової війни як засіб для патріотичної консолідації. Через два роки, в 2017 році, путінський режим зі шкіри ліз, щоб не звернути увагу на століття більшовицької революції, аби у неспокійної частини населення Росії не виникло жодних ідей. Адже перша кольорова революція була не рожевою і не помаранчевою, а червоною, і сталася у рідному для Путіна місті, в Санкт-Петербурзі. Зі зрозумілих причин Кремль також значною мірою проігнорував 80-річчя пакту Молотова-Ріббентропа у 2019 році та 30-річчя розпаду СРСР у грудні минулого року.

Але цьогоріч настає велика річниця, яка збігається з панівним у Москві політичним духом часу і її обов'язково використають – століття заснування СРСР. Як недавно написав Роберт Коулсон для "Радіо Свобода": "30 грудня 1922 року представники радянських урядів Росії, України, Білорусі та Закавказької республіки вийшли на сцену Великого театру в Москві, щоб проголосити створення нової країни, яка менш ніж через два покоління стане світовою наддержавою – СРСР".

Коулсон пише, що "з погляду 2022 року, століття від 1922 року стає доленосним для народів Росії та її сусідів". Він додає, що "з погляду політики, міжнародних справ і культури – події, що сталися століття тому, започаткували десятиліття узаконеного тоталітарного насильства".

2022 рік обіцяє бути таким же доленосним? Крім того, що Путін усвідомлює символічну силу ювілеїв, коли Захід розділений і розсіяний, а США більше переймаються загрозою зі сторони Китаю, Путін також бачить зараз можливість встановити гегемонію на деяких територіях колишнього СРСР.

Росія провела останні півтора роки, посилюючи свою хватку в Білорусі, неухильно розширюючи свою економічну, політичну і військову присутність у процесі, який я назвав "м'якою анексією". Це була повільна, таємна і методична анексія – операція, яку завершать ще до того, як більшість людей дізнаються, що вона відбувається.

Крім встановлення гегемонії над Білоруссю, режим Путіна також перетворив Росію на військову платформу для загроз Україні. Крім протидії понад 100 тис. солдатів, які Москва зосередила на своєму кордоні, Київ також стикається з дуже реальною загрозою на кордоні з Білоруссю.

29 листопада міністерство оборони Білорусі оголосило, що на початку 2022 року проведе спільні військові навчання з Росією біля кордонів із Україною. Аналогічно білоруський самодержець Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ "не залишиться осторонь" у протистоянні Москви з Києвом. Він заявив, що "ясно, на чиєму боці буде Білорусь".

Перетворивши Білорусь на де-факто продовження Західного військового округу Росії, Путін створив новий фронт проти України. Крім можливості атакувати українців зі сходу та південного сходу з Росії та з півдня через анексований Крим, Росія тепер також може загрожувати Києву з півночі, з Білорусі.

А ще є Казахстан, де білоруські сили недавно приєдналися до контингенту так званих російських "миротворців" під егідою, яку очолює Москва, ОДКБ, щоб допомогти придушити антиурядове повстання.

Очевидно, заворушення були пов'язані з боротьбою за владу між нинішнім президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим та його попередником Нурсултаном Назарбаєвим. Ситуація там залишається нестабільною, але заворушення і втручання Москви здаються провісниками посилення російського впливу у стратегічно важливій країні Центральної Азії.

Ознаки того, що багато хто в Москві розглядають 2022 як новий 1922-й, також видно в публічному дискурсі. Кілька провідних постатей відкрито закликають до російської імперської експансії та відновлення, принаймні, у тій чи іншій формі, СРСР.

У поширеній у листопаді 2021 року статті давній кремлівський помічник Владислав Сурков стверджував, що ліками від внутрішніх політичних проблем Росії є імперська експансія.

"Соціальна ентропія дуже токсична. Працювати з нею вдома не рекомендується. Її слід вивозити кудись далеко, вивозити для утилізації на чужі території. Для Росії стала експансія – не просто ідея, а справжня екзистенційна реальність нашого історичного існування", – написав Сурков.

Сурков зробив висновок, що в найближчі роки Росія отримає свою частку нових земель, як це було в епоху Третього Риму чи Третього Інтернаціоналу.

"Росія розширюватиметься не тому, що вона хороша, і не тому, що вона погана, а тому, що це фізика", – писав Сурков.

Так само в телеінтерв'ю в листопаді російський кінорежисер Нікіта Міхалков сказав, що "ідеальна Росія майбутнього" має бути "об'єднанням Росії, Білорусі та України".

Незалежно від того, чи це пов'язано зі століттям створення СРСР, ідея імперської експансії витає у повітрі й дуже популярна в Москві. М'яка анексія Білорусі стала першим успішним кроком у нинішньому процесі. Але він не обов'язково буде останнім.

Переклад Gazeta.ua