Російські війська можуть назавжди залишитися в Білорусі

Країни на східному фланзі НАТО б'ють на сполох

Олександр Лукашенко не сказав, коли підуть геть приблизно 30 тис. російських військових, які зараз перебувають у Білорусі, – пише Браян Вітмор для Atlantic Council.

На фоні найбільшого російського військового перекидання сил до Білорусі з часів холодної війни, що включає тактичні ракети "Іскандер", зенітно-ракетні комплекси С-400 та винищувачі Су-35, автократичний білоруський правитель заявив, що цього тижня зустрінеться з лідером Кремля Володимиром Путіним. Вони тоді вирішать, "коли, на яких умовах і за яким графіком" виведуть війська.

"Це буде наше рішення. Це наша територія", – сказав він.

Російське розгортання сил у Білорусі нібито пов'язане з військовими навчаннями, які мають тривати до 20 лютого. Але вони розміщуються у загрозливій близькості від білорусько-українського кордону в той час, як Росія продовжує концентрувати понад 100 тис. військових біля свого кордону з Україною та в анексованому Криму. Тим часом, ВМФ Росії проводить навчання з бойовою стрільбою в Чорному морі, біля узбережжя України.

В інтерв'ю виданню Foreign Policy міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау сказав, що характер розгортання у Білорусі припускає, що російські війська ніколи звідти не підуть.

"Нарощування військової могутності в Білорусі, на жаль, видається чимось більш постійним, і це викликає у нас велику занепокоєність", – сказав він.

Найбільш безпосередня занепокоєність через розміщення військ Москви в Білорусі, звичайно, пов'язана з перспективою їх використання в рамках масштабного російського вторгнення в Україну. Крім посилення російського військового оточення України, присутність цих військ також означає, що сили вторгнення, що завдають удару з Білорусі, можуть досягти Києва приблизно за дві години.

Але довгострокові наслідки путінської мілітаризації Білорусі не менш тривожні і становлять найзначнішу зміну в розрахунках безпеки у Східній Європі з часів закінчення холодної війни. Це буде так, навіть якщо Путін не вирішить спровокувати та не спровокує кризу з Україною.

"Білоруська територія – це просто плацдарм для російської армії, і рівень загрози зі сторони Білорусі визначається лише одним фактором: наскільки Кремль налаштований на війну", – написав білоруський політолог Артем Шрайбман у коментарі для московського Центру Карнегі.

Не дивно, що країни на східному фланзі НАТО, що межують із Росією та Білоруссю, зараз б'ють на сполох.

Балтійські держави, зокрема, стурбовані, що постійна присутність російських військ у Білорусії посилить змогу Москви перекрити Сувалкський коридор (близько 100 км, які відокремлюють Білорусь від Калінінградської області Росії. Зараз через цю ділянку рівнини проходить кордон Польщі з Литвою. – Gazeta.ua).

Якби Росія змогла захопити і запечатати цей стратегічний шматок європейської землі, Естонія, Латвія та Литва виявилися б відрізаними від решти НАТО. Три балтійські країни не зможуть отримати підкріплення по суші і будуть уразливими для агресії зі сторони Москви.

У коментарі для видання Washington Post постійний секретар міністерства оборони Естонії Кусті Салм прямо заявив: "Тепер ми - півострів. І можемо стати островом".

Так само, виступаючи у виданні Foreign Policy, голова департаменту НАТО та ЄС у міністерстві оборони Естонії Крістян Має, назвав нарощування сил Росії у Білорусі – "змінами правил гри". Він додав, що в минулому "Білорусь завжди чинила опір тому, щоб російські війська постійно дислокувалися" в країні.

"Те, що зараз бачимо – нові стратегічні можливості. Це, окрім звичайних військ там, ще більше змінює розрахунки у регіоні на користь Росії", - каже він.

Литва та Польща межують із Білоруссю на заході. Вони закликають США та НАТО направити більше військ і військової техніки до вразливих східних членів Альянсу.

Після зустрічі з прем'єром Великої Британії Борисом Джонсоном прем'єр Литви Інгріда Шимоніте заявила, що її країні необхідне "збільшення присутності партнерів із НАТО". Так само міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау, як повідомляється, сказав держсекретарю США Ентоні Блінкену, що слід посилити сили стримування.

"Необхідно більше військ Альянсу перед потенційною загрозою, що зростає з іншої сторони нашого кордону", - заявив Рау.

Приблизно 12 тис. військових НАТО та США нині розміщені у країнах Балтії, Польщі та Румунії на ротаційній основі. 24 січня президент США Джо Байден привів 8500 американських військових у стан "високої бойової готовності" для розгортання у Східній Європі у разі потреби. А 2 лютого Пентагон перекинув 2000 військових до Європи, переважно до Польщі, і ще 1000 військових із Німеччини до Румунії.

Усі ці рухи вітаються. Але з огляду на те, наскільки різко зросла російська мілітаризація Білорусі, це змінює рівняння безпеки для прифронтових держав НАТО. Останніх кроків, певно, замало. США і НАТО слід подумати над тим, щоб дати країнам Балтії та Польщі те, про що вони просили протягом багатьох років – постійні бази США та НАТО.

Наразі вся увага, зі зрозумілих причин, прикута до російського брязкання зброєю вздовж українського кордону. Але, незалежно від того, чим закінчиться створена Путіним криза навколо України, загроза східному флангу НАТО залишиться.

Переклад Gazeta.ua