"Північний потік-2": гарантії Заходу для України, як фіговий листок

Зеленський має боротися, а не мовчати

Як і очікувалося, на газовому фронті Україна дочекалася на неприємності, про що свідчать "зливи" в іноземних ЗМІ. У кращих традиціях дій на випередження розгортається інформатака, яка мала б зневірити Київ і змусити Україну прийняти "Північний потік-2" як даність. Під килим ховаються виміри безпеки і свідомо акцентується увага на економічній суті проєкту. Така собі російська мантра, що тепер ретранслюється спільно Вашингтоном і Берліном. Нічого доброго Україні це не віщує, суцільні виклики.

Про що йдеться?

1. Для Кремля й Путіна особисто запуск "Північного потоку-2" - це не лише справа честі, а й іміджевий проєкт. Якби треба було ще кілька мільярдів закопати в його реалізацію — закопали б. Тому справа не в грошах чи економічній вигоді, яку може прокачати Газпром через цей газогін. Справа в меті Кремля продемонструвати слабкість Заходу і його неможливість протистояти Росії. Після того, як запуск "Північного потоку-2" буде погоджено, російський режим отримає бажану сатисфакцію (і бонус перед парламентськими виборами у вересні). На цьому фоні формули гарантій Заходу — як фіговий листок.

Справа в меті Кремля продемонструвати слабкість Заходу і його неможливість протистояти Росії

2. Так звані енергетичні гарантії, що, за даними ЗМІ, пропонують Україні, не варті паперу, на якому написані. Серйозно вірити в те, що загроза санкцій проти РФ на випадок її спроби енергетично натиснути на Україну зупинить Кремль, може лише наївний. Далеко за прикладами ходити не треба і згадати хоча б той же Будапештський меморандум. Слід звернути увагу й на перші паростки російської пропаганди. Кремлівські стратеги вже вигадали відповідь і цілком резонно запитують: якщо ПП2 називається зброєю в руках РФ проти України та ЄС, то чому зброєю не може називатися і ГТС України проти РФ? Протиборство не зупиниться й після запуску "Північного потоку-2".

3. ПП2 примножить розбіжності в ЄС по лінії нові-старі держави-члени. Спокійно прийняти перспективу російських кораблів і підводних човнів, які будуть боронити "Північний потік-2" від вигаданих загроз, країнам Балтії не вдасться. Як і змиритися з ризиками своїй енергетичній безпеці не вдасться Польщі, куди разом з Україною заїжджає спецрадник Держдепу США Шолле. Для російської ж сторони з її натренованими м'язами гібридних воєн ці розбіжності, як різдвяний подарунок. ПП2 ідеально підходить на роль "яблука розбрату". І в ЄС, і в НАТО.

4. Запуск ПП2 ознаменує завершення активної фази протистояння російській агресії з боку Заходу. Це можна називати як завгодно — від холодного миру до умиротворення, однак суть не змінюється. Між захистом України і співпрацею з РФ Захід таким чином обере Росію, що матиме наслідки і для файлу боротьби України за відновлення територіальної цілісності. Хто сказав, що реалізація ПП2 допоможе мирному врегулюванню на Донбасі, деокупації Криму, змінам у поведінці Кремля? Саме навпаки.

Після запуску "Північного потоку-2" ніякі санкції проти РФ не матимуть значення

5. ПП2 зафіксує кінець принципу "нічого про Україну без України". Київ і без того по суті було усунуто від обговорення проєкту, "сприяли" чому недолугі випади з Банкової в бік Берліна та Вашингтону. Увагу привернули, довіри не додали, проблеми примножили.

6. Після запуску "Північного потоку-2" ніякі санкції проти РФ не матимуть значення, окрім символічного. Як би не намагалися потім переключити увагу на економіку, з першим кубометром газу через ПП2 Кремль запустить пропагандистську атаку про слабкість, безпорадність і меркантильність Заходу, для якого "цінності не цінності", коли йдеться про гроші. А для України завершення ПП2 означатиме втрату ефективної гарантії від нових військових авантюр Кремля. Із санкціями чи без.

Будемо сподіватися, що президент Зеленський обере шлях боротися, а не мовчати. Теза про попередників не спрацює. Фактично 60% газогону, за наявними даними, побудовано саме за останні 2 роки, а ось за попередників цей процес нещадно гальмувався санкціями. Зберігалася єдність проукраїнської міжнародної коаліції, яка нині тане на очах.

Ніякий газ не піде "трубою Путіна", допоки її не сертифіковано

Як настанова: нічого не вирішено, поки не добудовано останню 12-метрову секцію Північного потоку-2". Ніякий газ не піде "трубою Путіна", допоки її не сертифіковано. Нічого не погоджено, допоки Київ через активну й дієву, а не піар-дипломатію, буде боротися, залучаючи на свій бік коаліцію однодумців. Не мовчіть.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Марк Тіссен Оглядач видання The Washington Post
Девід Кларк Аналітик, колишній спеціальний радник по Європі в МЗС Великої Британії
Андрій Андрушків Експерт з управління, виконавчий директор Центру спільних дій
Агія Загребельська Засновниця громадського проєкту "Ліга антитрасту"
Андерс Аслунд Американський економіст