Смарт-квартири схожі на готельні номери. Кому потрібне таке житло

Забудовники об'єднують кухню і спальну кімнату, щоб зменшити площу квартири

Смарт-квартири почали будувати ще за радянських часів. Щоправда тоді у народі їх називали "готельками" або "малосімейками". Вважали, що людині для життя достатньо невеликої площі, а все інше – забаганки. Сьогодні забудовники використовують гарну назву – смарт-житло. Позиціонують його як зручне, компактне та із спеціальним плануванням.

У радянські часи активно зводили п'яти та 9-поверхові будинки з квартирами площею 18-24 кв. м. Пізніше з'явилося житло 23-27 квадратів. З 1980 років почали будувати квартири готельного типу, але із загальною площею 32-36 кв. м. У будинках на одному поверсі розташовувалися виключно однокімнатні квартири. Наприклад, шість квартир площею 27 квадратів і шість – 36.

Будували такі об'єкти з метою економії будівельних матеріалів, коштів. Їх зводили як конструктор – усі частини відливалися у формах на заводі. Наприклад, у Києві багато квартир, які називають "чеський проєкт". Це так звані модернізовані "хрущівки" у дев'яти поверхах. За тодішніх будівельних норм об'єкти понад 9-10 поверхів повинні були мати два ліфти. Також були певні вимоги щодо введення в експлуатацію будинку з огляду пожежної безпеки. Тобто зводити 9-поверхівки дійсно було дешевше, ніж багатоповерхівки. Сьогодні ж забудовники будують комерційні об'єкти за рахунок інвесторів – кінцевих споживачів, а не держави. Компанії хочуть заробити – на малій площі намагаються всунути якомога більше квадратних метрів житла. Тому будинки ростуть угору. В Києві, наприклад, навіть є 37-поверхові житлові комплекси.

Раніше смарт-квартири дійсно були схожі на готельні номери. Із коридору мали три виходи. Одні двері вели у кухню, яка займала не більше трьох квадратів. Інші – в об'єднаний санвузол з такою ж площею. Там був розташований унітаз та душовий піддон. Третій вихід - у невелику кімнату. Також було планування, коли коридор на 1,5 квадрати мав двоє дверей. З одних потрапляли в санвузол. Інших – в кімнату. А звідти проходили на кухню. Сьогодні популярні смарт-квартири з відокремленою ванною кімнатою, але об'єднаною кухнею та спальнею.

Квадратний метр у середньому коштує $1500. У повноцінній однокімнатній квартирі – $1200-1300. За рахунок того, що площа смарт-житла невелика, то і його кінцева вартість менша. Загалом у будівництві чим менше квадратних метрів, тим вони дорожчі.

Смарт-квартири продовжують зводити у приватному секторі в передмісті Києва. П'ять років тому за 22-25 квадратів у три-, 4-поверховому будинку просили $10 тис. Також "смарти" з'являються за рахунок вторинного фонду – багатокімнатні квартири ділять на однокімнатні. Далі їх продають або здають в оренду. Абсолютно законно це можна зробити, коли трикімнатні квартири мають два окремі стояки подачі гарячої та холодної води.

Щоправда зараз темпи будівництва смарт-квартир притихли, порівняно з минулими роками. Забудовники частіше зводять висотні будинки з "однокімнатками" площею 40 кв. м. Причому кухня займає близько 15 квадратів. З роками дійшли висновку, що там сім'я проводить найбільше часу. Раніше кухню розміщували на значно меншій площі, ніж спальну кімнату.

Переважно смарт-квартири купують у комерційних цілях. Тобто для здачі в оренду. Крім того, житло невеликої площі обирають ті, кому не вистачає грошей на повноцінну "однокімнатку".

Людям, які хочуть придбати власну квартиру, радив би розглянути усі можливі варіанти. Інколи краще купити житло на вторинному ринку чи взяти невелику іпотеку, ніж витратити заощадження на смарт-квартиру.

Сергій Курганов, для Gazeta.ua