Стерненко у дзеркалі російської пропаганди: нацист, Гітлер, грантожер

На активіста навішують усі актуальні антиукраїнські меседжі

Справа Сергія Стерненка в Україні стала приводом вкотре вимагати перезавантаження системи правосуддя та протестувати проти політичної заангажованості правоохоронців. Тим часом російські пропагандисти з травня минулого року використовують постать українського активіста і блогера як пугала, на яке зручно навішуються усі актуальні антиукраїнські меседжі.

Стерненко був керівником регіонального осередку "Правого сектору" - отже "нацист" і "фашист", активіст - отже "грантожер", що допомагає зовнішньому управлінню Україною. Ну і просто "от души" - купка епітетів на зразок "дебил", "дурак", "идиот". Ми проаналізували, як саме це відбувалося, дослідивши більше 6 тисяч новин про Стерненка російською мовою на українських сайтах та російських сайтах, у тому числі маніпулятивних і розрахованих на мешканців окупованих територій України. 



Ще минулого літа в моніторингах ми звертали увагу на те, як російські дезінформаційні війська висвітлюють події навколо судової справи проти Сергія Стерненка.

Вже тоді для російських сайтів, що пишуть про Україну, було звичним називати Стерненка "неофашист" та "душегуб" і просувати теорії, що ця справа – "сговор между "патриотами" и командой Зеленского", "кость избирателям, как будто бы пришла весна" чи навіть що "поддержку убийце обеспечивает министр Аваков, который на осень готовит очередной путч, где одесский националист выступит одним из главных "заводил".

Деякі видання, які мімікрують під нейтральну журналістику, використовували цитати з нецензурними висловами протестувальників на підтримку Стерненка. 
Наприклад, 11 червня на сайті sharij.net вийшла стаття під заголовком "Побратимы Стерненко пригрозили "снести на*уй е*аную шоблу" из власти" — так редакція "непомітно" утрималась від оціночних суджень щодо учасників акції, даючи можливість читачам самостійно скласти враження щодо протестувальників (серед яких, до речі, була і Уляна Супрун).

Українські маніпулятивні видання часто називали Стерненка "вбивцею", що займається "разжиганием межнациональной розни, делением украинцев на правильных и неправильных, блокированием концертов... "крышеванием" наркопритонов в Одессе".

З того часу мало що змінилось — навколо справи Стерненка повно мови ненависті, його продовжують називати "отморозок" або "дебил", ставлять в один текст з Гітлером. Це робиться для того, щоб включити у цільової аудиторії емоції і притлумити раціональну частину свідомості, яка потребує фактів і їх аналізу.

При цьому слова, які мали б описувати судовий процес: "похищение", "самозащита", "конфискация", "апелляция" та інші вживалися вкрай рідко. Що добре видно з результатів підрахунку частоти вживання емоційних слів у статтях, в яких також згадувався Стерненко — для російських сайтів, що пишуть про Україну, українських сайтів-сміттярок та українських провідних видань.

Ця історія - класичний приклад того, як працює російська пропаганда в Україні, спрямована також на мешканців окупованих територій: використання реальних подій для викривлення реальності.

Юлія Дукач, для Gazeta.ua