Росія звинувачує Україну у крадіжці "казаческих традиций"

А ще в нацизмі й радикальному фемінізмі. І все це про 14 жовтня

Російські пропагандисти пишуть, що справжні нащадки запорозьких козаків живуть не в Україні, а на Кубані, бо "казачество" переїхало туди із Запоріжжя у 1791 році.

А те, що українці вважають себе цими нащадками - лише "украинский национальный миф".

Це звинувачення прозвучало у медіа минулого тижня, у результатах моніторингу російських маніпулятивних ЗМІ, які орієнтуються на мешканців східних областей України, у тому числі окупованих.

Про козацькі традиції йшлося у контексті святкування Дня захисників і захисниць України та козацтва, що відзначається 14 жовтня, разом з одним з найважливіших церковних свят – Покрови Пресвятої Богородиці.

Але справа не тільки в козаках та їхніх традиціях. Таке поєднання кількох важливих свят в одному викликало просто шквал ненависті у російських маніпуляторів. Претензії у них – буквально до кожного слова у новому форматі цього свята. Розберемо детальніше.

Захисників України традиційно називають "карателями", "убийцами", "пушечным мясом", яке використали проти мешканців Донбасу. У цих наративах немає нічого нового, все давнє, знайоме ще з 2014 року, відколи українській армії доводиться воювати з російськими військовими та найманцями на Сході Україні.

Слово "захисниць", окрім того, що викликає насмішки і кепкування, як і всі фемінітиви в українській мові, також є приводом нагадати про "американских кураторов" в Україні.

А боротьба за гендерну рівність, у якій українські жінки здобули немало перемог, на думку пропагандистів - "радикальный феминизм", який нібито насаджують українцям з Заходу. "Кляті глобалісти" примушують підкреслювати роль жінок на кожному кроці і применшувати таким чином роль військових чоловіків, яких, як ми вже пам'ятаємо з "попередніх серій", українська влада використовує як гарматне м'ясо.

Про козаків вже згадала на початку - із Запорізькою Січчю намічається така ж ситуація, як з Київською Руссю, яка на думку сучасних російських істориків нібито "переїхала" до Москви.

Схоже, ліквідацію Запорізької Січі Катериною ІІ та примусове переселення частини дніпровських козаків на Кубань, подальшу їхню русифікацію, пропагандисти вважають приводом "переселити" їх і з української історії до російської. Цей наратив почав звучати у маніпулятивних ЗМІ з 2014 року і ось під свята про нього знову згадали.

І нарешті про Покрову Пресвятої Богородиці. Маніпулятори вважають, що українці свідомо поєднали релігійне свято зі світським, щоб "затушевать православный праздник".

Навіщо? Звісно, щоб "расшатать историческую память и веру украинцев".

До речі, у пропагандистів теж дуже палало, коли День Хрещення Русі (28 липня) Зеленський оголосив Днем української державності, щоб підкреслити, що саме Україна є спадкоємицею давньоруської держави.

А чому їх так вибісило? Бо це теж про українську історію, яку Росія намагається вкрасти. Путін у своїх промовах часто наполягає, що Київська Русь – частина російської історії. Щоб закріпити це, російська влада щороку намагається гучніш відсвяткувати День Хрещення Русі, у тому числі на Херсонесі в окупованому Криму, який оголосили "колыбелью русской духовности".

В Україні це свято намагається монополізувати проросійська Українська православна церква Московського патріархату. А тут раптом День української державності.

Окремо 14 жовтня демонізують за те, що цього дня традиційно проходить марш УПА. А ми ж пам'ятаємо, що українських націоналістів у Росії називають лише нацистами, радикалами і фашистами.

Відповідно поєднання усіх цих подій і сенсів в одному дні перетворюється на суцільне свято інформаційних приводів для російської пропаганди ("казачество и нацизм несовместимы"). Вони й не пропустили.

Юлія Дукач, для Gazeta.ua