Юлія Дукач
Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
29.04.2021
4785
5

Є "маячки", які допоможуть відрізнити дезінформацію від новин

Російська пропаганда майстерно використовує значимі проблеми в Україні для просування своїх меседжів

Новина про те, що в Україні надто повільно просувається вакцинація проти ковіду, може виглядати цілком нормальною, поки не натикаєшся в ній на заклик послухати Медведчука і купити російську вакцину.

Добре, що Youtube обмежив доступ проросійським каналам до української аудиторії, але справа їхня живе на сотнях українських і російських "сайтах-помийках".

Російська пропаганда майстерно використовує чи не кожну значиму і цілком правдиву проблему в Україні для просування своїх меседжів.

У вас багато запитань до президента і його команди? Будь ласка - у російських ЗМІ цілковито розділять ваше невдоволення, обізвуть Зеленського "мальчиком-диктатором", а вас пожаліють і пояснять, чим Путін краще.

Подібне системне отруєння медіапростору має накопичувальний ефект - день за днем, місяць за місяцем рік за роком читача (глядача, слухача) підводять до певних висновків і оцінок. Пропонують ретельно відібрані факти, акценти і коментарі ретельно відібраних експертів - а потім раз - і люди голосують за проросійські сили та їхні антиукраїнські гасла.

У вас багато запитань до президента і його команди? Будь ласка - у російських ЗМІ цілковито розділять ваше невдоволення, обізвуть Зеленського "мальчиком-диктатором", а вас пожаліють і пояснять, чим Путін краще

Постає питання — як відрізнити дезінформацію від нормальних новин, коли і там, і там описані реальні проблеми?

Хочу поділитися своїми спостереженнями щодо прийомів подачі українських проблем так, щоб вони працювали на російську пропаганду.

Якщо припустити, що ви нічого не знаєте про репутацію видання (а вона важлива!), що оприлюднило новину, то ось ці "маячки" допоможуть вам зрозуміти чи варто її дочитувати і ділитися з друзями. Візьмемо до прикладу згадану вище тему коронавірусу, на якій вже більше року активно "пасеться" російська пропаганда.

Перший "ворог" адекватної журналістики — емоційність. Нагнітання паніки почалося ще з історії про Нові Санжари і триває навколо усіх ключових новин. Після словосполучень з детальним описом української версії армагеддону ("В Украине всех нас вылечит кладбище", "Украина превратилась в Жлобостан") подаються маніпулятивні "правильні" тези. Наприклад, спрямовані на підрив довіри до усіх вакцин проти ковіду, крім російської ("из-за нехватки вакцин украинцев будут колоть, чем придётся").

Другий "ворог" масово відомий завдяки виборам. Це прості рішення складних проблем. Варто просто дослухатись до одного політика чи "согласиться на покупку российского "Спутника V" ради спасения людей". Проблема простих рішень в тому, що найчастіше вони не працюють. А ще вводять читачів в оману та знижують довіру до влади (навіть якщо вона ефективна).

"Якщо ви хочете завоювати країну, вам потрібно посварити народ і правителів", - учили давньокитайські філософи війни.

Якщо ви хочете завоювати країну, вам потрібно посварити народ і правителів

До речі, це й же прийом працює і щодо висвітлення подій на Сході України. Минулого тижня ми зауважили чимало публікацій про те, як не пощастило з командирами мужнім і хоробрим українським воїнам.

Іноді в якості простих рішень пропонують привабливі, але нереалістичні рішення. Наприклад, "увеличить финансирование медицины и организовать производство вакцин в Украине". Можуть додавати про обов'язкове медичне страхування, відшкодування всім бізнесам усіх карантинних втрат.

Інша сторона цієї медалі — роздуми про те, що сталося б якби ... (потрібне додати). Найяскравіший приклад (той, який ми бачимо щотижня в декількох десятках текстів) — це "уже в мае Украина могла иметь свою вакцину от Covid-19, а вместо этого получила катастрофу". Можна безкінечно писати спростування тез Медведчука, обмежусь лише нещодавнім новим фактом: у Бразилії використання російської вакцини заборонили після власної перевірки. А отже варто пам'ятати, що роздуми типу "Если бы наша команда имела возможность управлять ситуацией, мы бы разработали отечественную вакцину и бесплатные тесты" зазвичай є маніпуляцією та джинсою.

Ще одна риса маніпуляцій навколо реальних фактів на темі коронавірусу — "конспірологічний шлейф". З його допомогою пояснюють "істинні" причини всіх проблем у світі. Супроводжують це посиланнями на анонімні Телеграм-канали, тезами про всесвітню змову фармкомпаній і всюдисущих "соросят". Це можуть бути історії про грандіозні корупційні схеми - але без жодних доказів, які мають бути в реальному розслідуванні. А в якості висновка пропонується "інсайт" щодо нібито реальних намірів влади: "сокращение населения и завоевание рынка сбыта для западных фармакологических компаний".

Ще одна риса маніпуляцій навколо реальних фактів на темі коронавірусу — "конспірологічний шлейф". З його допомогою пояснюють "істинні" причини всіх проблем у світі

(Псевдо)експерти - це ті люди, що мають додавати правдоподібності навіть найбезглуздішій маячні і викликати до неї довіру. Юристи, літератори, філософи та політологи готові щодня ділитися своїми експертними коментарями на будь-яку тему: сьогодні про склад вакцин і медичну реформу, завтра про війну, післязавтра про мову і літературу.

Напевно, можна виділити окрему професію — коментатор на проросійських каналах (розслідування Бігуса це підтверджує).

Можна перевірити експерта на предмет наявності у базі чорних піарників та псевдосоціологів, пошукати альтернативні точки зору або хоча б пам'ятати, що експерт (навіть якщо це міністр або колишній президент) - лише висловлює власну суб'єктивну думку.

Ці прийоми можуть здаватися очевидними і старими як світ, але вони досі працюють і досить ефективно. Тішить лиш те, що і способи розпізнати маніпуляції та напівправду - теж досі помічні.

Юлія Дукач, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Кухта Керівник з політичних питань Київської школи економіки
Анастасія Дідорук Візажистка
Вадим Денисенко Виконавчий директор UIF
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії