Вирок Стерненку – не просто політична заказуха, а спецоперація ворога

Справа шита білими нитками

Вирок Сергію Стерненку - це не просто політична заказуха, а спецоперація ворога. І от чому.

1. Історію про "убійцу Стєрнєнка" почали першими активно розкручувати і тим створювати картинку саме російські помийки, які зараз під санкціями - "112 Україна", Zik і NewsOne. У той час як решта національних телеканалів згадували його кілька разів за місяць, у Медведчука про нього були сотні згадок.

2. Згадки були в одному лише ключі - обвинувальному. "Догнал і добіл", "убіл отца троіх", "нацист" і інше з'явилося саме з подачі цих телеканалів. Звідти ж - нісенітниці про "кришевал наркопрітони", "отряди Стєрнєнка" і, власне, "похітіл человєка". Я не маю ілюзій про журналістські стандарти на цих каналах. Але вони чітко і планомірно, роками працювали над створенням дуже конкретної картини.

3. Спікери теж відповідні, як на підбір - Рабінович, Кива і, звісно ж, Портнов. Останній є обличчям кампанії "з посадки" Сергія теж невипадково. Для нього це можливість показати всім - "дивіться, як я можу" (знову) в прокуратурі і судах. Окремо доводити зв'язок Портнова з РФ, думаю, не треба.

4. Щодо прокуратури теж усе досить однозначно. Достатньо двох цитат "заступниці президента зі справедливості" Венедіктової: "Підозра Стерненку буде в будь-якому випадку, питання за якою статтею". І "ця справа має політичну вагу".

Одна доводить, що замість іти за законом, Сергія просто визнали винним наперед, а "стаття знайдеться", як казав Сталін.

Замість іти за законом, Сергія визнали винним наперед, а "стаття знайдеться", як казав Сталін

Інша цитата - це взагалі щиросердне зізнання в тому, що щодо цієї справи відбувся політичний договірняк. Вгадайте з якою політичною силою.

5. Справа, за якою Сергія закрили, лежала 5 років узагалі без руху. За очевидною своєю абсурдністю. Бо вона про те, що нібито він викрав тітушку, щоб заробити 300 грн. І з доказів там, власне, свідчення тітушки. Все.

Аж тут її раптом витягають і форсують, аж до вироку. Пояснення лише одне - справа про самозахист розвалювалася. Щоб посадити Сергія, довелося діставати іншу.

Логіка така сама, як і в попередньому пункті. Тільки замість "підозра" підставте "вирок", а замість "стаття" - "справа".

6. Сама справа шита білими нитками, а процесуальних порушень у ній - мільйон. Як з боку слідства, так і суду. Чого варте одне тільки цитування у вироку свідка, якого навіть у судовому засіданні не було.

В будь-якому суді (навіть українському) це був би виправдальний вирок. Але не в тому разі, коли судді сказали наперед, яке рішення ухвалювати.

7. Ну і Сергій - це ж не просто Сергій, це очевидно. Це уособлення сучасної України.

Україномовний хлопець з Одеси, патріот, який не тільки не дав себе вбити, а й вправно дав відсіч ворогу (тричі в замовних посягання на життя), та ще й успішно бореться з агресором на інших важливих фронтах.

Для нашого ворога існування таких людей просто смертельно небезпечне. І якщо не вдасться його вбити, то треба хоча б посадити.

Дата вироку - день совєцької армії. Суддя - фанат Сталіна і Леніна, з відповідними поглядами і незадекларованим майном в окупованому Криму. Це ну прям дуже ФСБшний стиль

І останнє, напевно - хоч і ніби незначне. Дата вироку - день совєцької армії. Суддя - фанат Сталіна і Леніна, з відповідними поглядами і незадекларованим майном в окупованому Криму. Це ну прям дуже ФСБшний стиль - вчиняти вбивства, позбавлення свободи і інші огидні речі до всяких значних для радянської людини дат. Типу дуже символічно.

Так що не намагайтеся оцінити те, що відбувається, з точки зору юриспруденції.

Це не про статті, докази і їхню кваліфікацію.

Це про нашу з вами боротьбу за існування.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"