Протистояння Хвильового і Сталіна досі живе. Воно ключове нині

Про Європу і Азію

Ви знаєте, як я люблю Європу. Це межує з пристрастю. Європейська культура - це мій дім. Не менше, ніж українська культура.

Але от що важливо - чи не занадто ми протиставляємо "Європу" та "Азію"? Зрештою, в козацтві - достатньо "азійського". Кримськотатарська культура сьогодні - життєво важлива для української. І один із головних концептів ХХ століття, що говорив про європейськість України, називався "азіатський ренесанс". Так, я про Хвильового.

Чому Хвильовий думав у 1920-х роках про "азіатський ренесанс"? Чому він бачив в українській "пролетарській" культурі 1920-х років перший крок до "азіатського ренесансу"? Тому, зокрема, що він хотів інтуїтивно вийти за межі протиставлення "Європа vs Азія", яке починається в самій модерній європейській культурі десь від XVIII століття, а коріннями сходить до "Історії" Геродота.

Зрештою, в українців чимало спільного з "Азією" у відносинах з "Європою": бо як був існував європейський "орієнталізм" відносно Азії, як довів Едвард Саїд, так існував європейський "орієнталізм" відносно Східної Європи, як довів Ларі Вулф. Для "західної" Європи XVIII століття Східна Європа - вже від Польщі - була "Азією".

Що прагнув робити Хвильовий - то зняти це напруження і помислити Європо-Азію як якийсь цілісний організм. Де цінності європейського ренесансу виявляються не менш важливими для "Заходу" і для "Сходу".

Що прагнули робити російські "євразійці" в той самий час, 1920-х роках? Вони вирішили радикально протиставити російську "Євразію" та Європу/"Захід". З того євразійства виросло сучасне російське неоєвразійство, з Дугіним і ко, з його ідеєю "русского мира", як окремої, неєвропейської цивілізації. А це - ідейна основа російської агресії.

На духові цих "євразійців" 1920-х зрештою виріс і Сталін, з його мрією про експансію Сходу на Захід. Такі люди як Хвильовий (які мріяли про рух Заходу на Схід, мирний рух цінностей), були його ворогами. Тому він їх знищив.

Протистояння Хвильового і Сталіна - досі живе. Воно - ключове протистояння сьогоднішнього дня. Це питання того, чи "Азія" протистоїть Європі - цивілізації свободи - протиставляючи їй якогось жахливого монстра. Чи все не так, і між "Азією" та "Європою" немає засадничого конфлікту, а йдеться просто про поступове дорослішання людини. Яке колись швидше відбувалося в Азії (наприклад, в середньовіччі), а колись - в Європі.

І тут українська традиція дуже цікава. Бо вона є часто дуже живою сумішшю і живим діалогом "Європи" та "Азії".

І так, Хвильовий досі грандіозно актуальний.

Текст є постом автора у Facebook і не написаний спеціально для Gazeta.ua. Передруковується з дозволу автора.

Оригінал