Лібералізм або хижацький авторитаризм. Про долю ідеології у ХХІ столітті

Обираючи те або інше в своїй локальній ситуації, ми тим самим обираємо, яке майбутнє людства ми, мірою своїх скромних сил, обстоюємо

Якщо Америка тривалий час відкрито підтримувала в СРСР, а потім в Росії, дружні Заходу сили (правозахисників, дисидентів), чому Росія не може так само підтримувати в Америці будь-які дружні їй сили? Не ідеологічно близьких комуністів (як було колись), а взагалі будь-які сили, посилення яких вигідне Росії?

Хіба така відповідь Росії - раз вже в неї є така можливість - не є виправданою і справедливою?

Це питання-випробування, масштаб якого є значно більшим, ніж спершу здається. Відповідаючи на нього "так" або "ні", ви тим самим висловлюєте власне ставлення до того, якою ви, принаймні на даному етапі, бачите мету людської історії.

Якщо ви згодні, що Росія в цій ситуації має "однакове" право на симетричну (або асиметричну) відповідь, ви не просто визнаєте за різними країнами "рівні права" (це очевидно, але в цьому і полягає пастка). Заодно ви також підписуєтеся під тезою, що національний суверенітет вище за ті цінності, які обстоює (принаймні в ідеалі, в задумі, в прагненні) та чи інша держава (або група держав).

І навпаки, позірно "несправедлива" теза, що одні країни мають у міжнародних справах "більше прав, ніж інші", має у своєму підґрунті не менше як тезу про ціннісну спрямованість людської історії - з якої випливає, що на шляху, яким об'єктивно прямує історія людства, одні країни могли просунутися далі за інші, і це об'єктивно дає їм моральне право поширювати світом "в односторонньому порядку" свої прогресивніші цінності.

У другій половині ХХ століття за роль "прогресивного авангарду людства" змагалися дві ідеології: лібералізм і комунізм

У другій половині ХХ століття за роль такого "прогресивного авангарду людства" змагалися дві ідеології: лібералізм і комунізм. За кожною стояла група країн, які обидві вважали, що їхня історична правота дає їм на міжнародній арені особливі права. Парадоксальним чином, це до певної міри знімало гостроту їхніх історичних претензій: адже зазіхання на особливі права кожної сторони врівноважувалися протидією другої сторони.

Натомість зараз, у 20-ті роки ХХІ століття, на нас чекає зовсім інший вибір: або лібералізм, або безідеологічний, хижацький, егоїстичний авторитаризм (представниками якого, на різні лади, є і Путін, і Орбан, і Дональд Трамп).

Таким чином, сьогодні нам йдеться вже не про вибір ідеології, а про те, буде ХХІ століття століттям переможної ідеології лібералізму (як передвіщав свого часу Фукуяма), чи, навпаки, століттям безсоромної Realpolitik, яка або змінює ідеології ad hoc як одноразові маски (у чому зараз успішно вправляється Кремль), або відверто відкидає їх всі (до чого фактично зводиться картина майбутнього, яким його бачив Гантінгтон).

Я не думаю, що історичний результат цього вибору фаталістично запрограмований наперед. Натомість я думаю, що цей результат залежить від кожного з нас. Обираючи те або інше в своїй локальній ситуації, ми тим самим обираємо, яке майбутнє людства ми, мірою своїх скромних сил, обстоюємо.

Головне чітко розуміти, між чим і чим ми маємо вибір, і які перспективи/наслідки випливають з того, що на поставлене на початку питання ми відповідаємо "так" або "ні".

Що стосується мене особисто, то я би не поспішав радісно проголошувати "смерть лібералізму слідом за комунізмом" (як вже роблять деякі). Якщо ви таке кажете, то це не тому, що "смерть лібералізму" вже є історичним фактом, а лише тому, що ви, особисто для себе, на власний страх і ризик - а також з певними наслідками для решти людства - прийняли це як факт.

Я це як факт не прийняв. І вам би, на мою скромну думку, цього не радив. Навпаки, я щиро вірю, що в питаннях історії quod licet Iovi, non licet bovi (що дозволено Юпітеру, не дозволено бику). І це правильно, бо "волкодав — прав, а людоед — нет".

А інакше — навіщо це все?

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Яцек Павліцький Редактор міжнародного відділу Newsweek Polska
Володимир Гевко Маркетолог
Майкл Дракман Директор Міжнародного республіканського інституту в Україні
Дар'я Лазарєва Експертка відділу клімату та транспорту ГО "Екодія"
Юрій Ніколов Співзасновник видання "Наші гроші"