Від "рейтингів довіри" жодної користі. І ось чому
Хай кого українці обирають політичним лідером на підставі того, що "ми йому довіряємо" (без уточнення, що саме і чому саме), вони гірко плачуть від результатів власного вибору
Вимірювати політичні - зокрема президентські - рейтинги "рейтингами народної довіри" - це насправді страшна річ. Це квінтесенція популізму і тотальне розбещення виборців.
- Ми йому довіряємо!
- Довіряєте що саме? Навчати ваших дітей? Керувати військом? Провести операцію вашим рідним? Керувати країною?
А якщо ви розумієте, що для першого, другого і третього потрібна особлива професійна кваліфікація, і щоразу різна - як щодо четвертого? Бажаєте довірити країну кому попало, "аби була хороша людина"? Але ж "хороша людина" (навіть якщо правда) - це не професія.
Ви би довірили "хорошій людині" штурвал літака, на якому збираєтеся летіти зі всім вашим сімейством?
Ви би довірили "хорошій людині" штурвал літака, на якому збираєтеся летіти зі всім вашим сімейством?
Мораль проста: хай кого українці обирають політичним лідером на підставі того, що "ми йому довіряємо" (без уточнення, що саме і чому саме), вони гірко настраждаються від результатів власного вибору.
А "рейтинги довіри" ще додатково роз'ятрюють цей популістський зуд.
