Цугцванг для влади. Пʼять тез про закулісні ігри в ОП

В такі моменти можна щиро порадіти, що не все в Україні вирішує більшість виборців і обране ними політичне керівництво

Підсумую ситуацію п'ятьма тезами про політичну ситуацію в країні після статті Залужного.

1. За власним бажанням Залужний не піде, хай в ОП не сподіваються. Якби пішов тепер - це виглядало би як зняття з себе відповідальності за армію, яку керівництво держави поставило в складну ситуацію від страху перед "непопулярними рішеннями" щодо мобілізації.

2. Якщо Залужного зняти тепер чи ближчим часом - це буде виглядати як помста за критику, причому абсолютно справедливу. Ситуація для ОП програшна.

3. На Залужного справді працює якась команда піарників, вочевидь міжнародна, яка в критичний момент раптом вийшла з-за лаштунків і показала свій хист. Написати за дві доби такий текст, як вчорашня стаття Залужного, і оперативно домовитися з CNN про його публікацію - здогадайтеся самі, якої якості тут потрібен спічрайтерський хист (спойлер: дуже високої) і якого рівня зв'язки (спойлер: це плюс-мінус рівень Держдепу).

UPD: уточнення до тези 3. В CNN зазначили на початку публікації, що статтю було написано до історії з відставкою. Я в це не абсолютно вірю (чого вона тоді чекала?), але ок, може й так.

4. Робити з Залужного кумира не варто. В нашої армії досі купа проблем, зокрема неподоланих "совкових" болячок. Але схоже, що наразі він наш найкращий кандидат на те місце, яке він і займає. Наявні альтернативи тих, від кого залежить життєво важлива для нас підтримка, явно не вразили.

5. В такі моменти можна щиро порадіти, що не все в Україні вирішує більшість виборців і обране ними політичне керівництво. На наше щастя, є ще й "зовнішнє управління".

Оригінал