Зовнішнього управління немає, а жорсткі переговори є

Між МВФ і Україною багато розбіжностей в тому, як досягати цілей

Сьогодні розпочинає роботу місія Міжнародного валютного фонду. Спростую топ-3 міфи і аргументи навколо роботи з МВФ.

1. "Досить жити у кредит". Майже всі країни живуть у кредит. Нічого поганого в цьому немає. Уряди позичають гроші для інвестиції в розвиток і для соціальних виплат, коли не вистачає надходжень від податків або економіка знаходиться в кризі. І виплачують ці кредити, коли ситуація покращується.

2. "Потрібно оголосити дефолт, провести реструктуризацію тощо". По суті - це пропозиція не виконати свої зобов'язання. Так, це можна зробити, але доведеться заплатити високу ціну. І тому, це просто невигідно. Чому наші - українські - бізнеси вартують в рази менше, ніж такі самі бізнеси в Польщі або Німеччині? Тому, що для оцінки бізнесу береться прибуток за рік (дуже спрощено) і множиться на кілька років. В Україні множать на 4-5, а в ЄС на 8-10. Через "ризик країни", бо щось може піти не так. Україна - ризикова країна. Через цей ризик, наші бізнеси коштують менше, а наші бізнесмени і громадяни платять вищі ставки за кредитами - міжнародними і місцевими. Будь-який дефолт або реструктуризація підвищить цю "премію ризику" на роки вперед, зробивши вартість наших бізнесів меншою, а витрати на капітал та інвестиції вищими.

3. "МВФ - це зовнішнє управління". Мовляв, вони нав'язують нам умови і це принизливо, неправильно, шкодить нам, або означає, що країною керує хтось інший. В цьому випадку - Захід. Але це не так. МВФ, як і будь-який інший кредитор, ставить свої вимоги. Зараз йдеться про антикорупційну та судову реформу, незалежність НБУ та реалістичність бюджету. Перш за все, це вигідно нам самим. Нам потрібні судова і антикорупційна реформи. Потрібен НБУ, незалежний від політиків, який не буде друкувати гроші. Потрібен бюджет, який реально виконати.

Але диявол криється в деталях. Є багато розбіжностей між МВФ та Україною в тому, як саме досягати цих цілей. І тут з'являється маніпуляція про зовнішнє управління. Що МВФ диктує всі деталі реформ і бюджету. На практиці це не так. Обидві сторони жорстко відстоюють свої позиції.

Перемовини з МВФ завжди нелегкі. І завжди сторони знаходять компроміс десь посередині. Чим краще ми підготовлені та скоординовані, чим більш компетентні люди представляють Україну в цих перемовинах, тим кращий результат. А для того, щоб спростувати міф про зовнішнє управління, достатньо подивитись на нашу Верховну Раду. Законопроєкти, які там підтримують. Ніякий МВФ не спроможний диктувати ВР, що приймати, а що ні. Тому ні, зовнішнього управління немає, а жорсткі переговори є.

Оригінал