Чим небезпечна миготлива аритмія

У 3-5 разів збільшує ризик інсульту

Наприкінці минулого року моя мама відчула задишку та сильне запаморочення. Лікар порадив зробити електрокардіограму. Так мама дізналася, що в неї миготлива аритмія — один з найбільш розповсюджених видів серцевих аритмій. Ліки для нормалізації серцевого ритму мамі не допомогли, тож їй зробили кардіоверсію — спеціальну медичну процедуру для відновлення серцевого ритму. Нещодавно мама знову відчула слабкість, задишку та запаморочення — аритмія повернулася. Вона знову мала кардіоверсію.

Як виникає таке порушення серцевого ритму?

Частота пульсу людини у стані спокою має бути від 60 до 100 ударів на хвилину.

Однак, в деяких випадках пульс стає неритмічним, а його частота може сягати понад 100-120 ударів на хвилину. Людині здається, що її серце починає сильно калатати або стукати. Іноді буває навпаки — пульс стає надто повільним, його частота зменшується до 50 чи навіть менше ударів за хвилину. Такий стан називають серцева аритмія.

Миготлива аритмія — досить поширений вид серцевих аритмій. Він зустрічається майже у 1% населення світу, а його частота сильно збільшується з віком.

У віці понад 40 років миготлива аритмія загрожує кожній четвертій людині.

У віці понад 40 років миготлива аритмія загрожує кожній четвертій людині

Про це важливо знати, адже миготлива аритмія у 3-5 разів збільшує ризик інсульту.

Що притаманне миготливій аритмії?

При цьому розладі ритмічні скорочення верхніх камер серця замінюються неефективним тріпотінням, під час якого частина крові залишається у серцевій камері.

Внаслідок цього кров може застоюватися й утворювати згустки — тромби. Ці тромби серце "вистрілює" як ракети під час салюту. Якщо кров'яний згусток утворився у лівому передсерді, є висока ймовірність того, що він може потрапити у судину мозку, блокувати її та спричинити ішемічний інсульт.

Ризик інсульту — як при постійній формі миготливої аритмії, так і при нападах, що тривають не менше 30 секунд, — зростає з віком, а також у разі наявності інших чинників ризику, зокрема підвищеного артеріального тиску, цукрового діабету, серцевої недостатності чи перенесеного інсульту або ТІА.

Щоб не пропустити миготливу аритмію, корисно стежити за своїм пульсом, намацавши його на руці чи на шиї. Але діагноз миготливої аритмії можна встановити лише за допомогою електрокардіограми - ЕКГ. У тих випадках, коли людина має миготливу аритмію постійно, достатньо один раз зробити ЕКГ. Проте інколи ця аритмія трапляється лише часом як напад, що триває від кількох секунд до кількох днів.

Окрім нерегулярного пришвидшеного чи уповільненого серцебиття, при миготливій аритмії людина може відчувати запаморочення, сильну втому, задишку, біль у грудях. Що якраз і відчувала моя мама. Іноді миготлива аритмія не викликає жодних симптомів, і людина навіть не підозрює, що має її. У деяких людей напади стаються вночі під час сну, і людина про це нічого не знає.

Окрім нерегулярного пришвидшеного чи уповільненого серцебиття, при миготливій аритмії людина може відчувати запаморочення, сильну втому, задишку, біль у грудях

У разі, коли миготлива аритмія трапляється нападами, однократна ЕКГ може її не виявити. Тому фахівці проводять так званий холтерівський моніторинг ЕКГ, тобто записують ЕКГ від кількох діб до кількох тижнів чи навіть місяців. Особливо таке дослідження важливе для пацієнтів, які перенесли інсульт, і в яких підозрюють миготливу аритмію, проте вона ще не була підтверджена за допомогою ЕКГ. У випадку гострого інсульту холтерівський моніторинг рекомендовано проводити як мінімум протягом 72 годин.

Для того, щоб зробити одноразовий чи тривалий запис ЕКГ, слід звернутися за направленням до сімейного лікаря. Цю послугу можна отримати безоплатно.

Які лікарські засоби призначають, аби зменшити ризик інсульту?

Фахівці можуть призначити різні групи ліків: для нормалізації ритму серця, для нормалізації кров'яного тиску, сечогінні засоби, якщо є схильність до затримки рідини. Проте знизити ризик інсульту і ризик тяжких наслідків після перенесеного інсульту можуть лише ліки для розрідження крові.

Знизити ризик інсульту і ризик тяжких наслідків після перенесеного інсульту можуть лише ліки для розрідження кров

Вони бувають двох видів: антиагреганти, наприклад, ацетилсаліцилова кислота та антикоагулянти - новітні прямі пероральні засоби або варфарин.

Лікар має призначити варфарин, якщо в пацієнта є механічний протез серця; помірний чи тяжкий стеноз двостулкового мітрального клапана серця або ж тяжка ниркова недостатність. У такому випадку обов'язково потрібно регулярно робити аналізи, щоб оцінювати згортання крові.

У більшості людей показник міжнародне нормоване відношення слід підтримувати у межах від 2,0 до 3,0. Нерідко робити це досить складно. Якщо ж людина вживає нові пероральні антикоагулянти, регулярний лабораторний контроль згортання крові проводити не потрібно. Крім того, нові засоби є значно безпечнішими за варфарин і значно рідше викликають ускладення.

Чи всім людям з миготливою аритмією потрібно вживати антикоагулянти?

Якщо в людини немає інших факторів ризику інсульту, крім миготливої аритмії, вживати антикагулянти чи антиагреганти не потрібно. Для оцінювання цього ризику кількісно існують спеціально розроблені шкали, якими користуються сімейні лікарі. Якщо оцінка за шкалою CHA2DS2-VASc = 0 балів, ризик є дуже низьким, і у такому випадку ліки не призначаються.

Якщо в людини немає інших факторів ризику інсульту, крім миготливої аритмії, вживати антикагулянти чи антиагреганти не потрібно

Для того, щоб зменшити ризик кровотеч у разі лікування антикоагулянтами, варто:

- обирати найбільш безпечний лікарський засіб;

- підтримувати нормальний рівень артеріального тиску - менше ніж 140/90 мм рт.ст.;

- приймати комбінацію ліків, як-от антигіпертензивних засобів та статинів задля профілактики атеросклерозу;

- уникати тривалого вживання нестероїдних протизапальних засобів не перевищувати одного-двох тижнів;

- уникати одночасного вживання антикоагулянтів та антиагрегантів, зокрема, ацетилсаліцилової кислоти, якщо для цього немає особливих підстав - це питання слід обговорити з лікарем;

- регулярно відвідувати лікаря та робити необхідні аналізи.

Якщо ви не можете вживати антикоагулянти, фахівець може запропонувати вам процедуру, яка називається закриття вушка лівого передсердя. Вона дає змогу помістити спеціальний фільтр у лівому передсерді, де утворюється більшість згустків при миготливій аритмії. Таке хірургічне втручання є варіантом для людей, які не можуть тривало лікуватись антикоагулянтами, через дуже високу ймовірність кровотеч.

Ще одним методом відновлення нормального серцевого ритму є вже згадана кардіоверсія. Зазвичай вона здійснюється шляхом направлення струму в серце через електроди, які розміщують на грудях. Цю процедуру виконують в лікарні амбулаторно, тобто в той же день ви можете повернутися додому. Також кардіоверсію можливо зробити за допомогою ліків, але в такому разі відновлення ритму займатиме трохи більше часу.

Здоровий спосіб життя може покращити здоров'я серця та зменшити ризик розвитку миготливої аритмії

Пам'ятайте, що здоровий спосіб життя може покращити здоров'я серця та зменшити ризик розвитку миготливої аритмії. Регулярні фізичні навантаження, збалансований раціон з достатньою кількістю фруктів, овочів та цільного зерна, молочних продуктів з низьким вмістом жиру, обмеження кількості солі, тваринних та трансжирів, зважування та вимірювання артеріального тиску, а також відмова від куріння та зловживання алкоголем допоможуть зменшити ваш ризик інсульту.

І обов'язково розкажіть про це своїм близьким старшого віку — особливо про симптоми, які можуть свідчити, що вони мають миготливу аритмію. Не варто відкладати цей стан "на потім", краще звернутися за медичною допомогою якомога раніше.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Кухта Керівник з політичних питань Київської школи економіки
Вадим Денисенко Виконавчий директор UIF
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України