Росія веде боротьбу за розум наших дітей. Ми пасемо задніх

Система освіти відірвана від реальності

Минулі вихідні мережу "зірвало" від ролику випускників київської школи №90 в інстаграмі, де вони негативно відгукувались про кримських татар. Дехто з них навіть заявив, що Крим – російський.

Проблема в тому, хто їм таке вкладає у вуха. Бо прийти до таких висновків у 17 років самостійно – навряд чи можливо.

Це – насамперед російські блогери, на яких "сидять" українські діти (це найрозповсюдженіше джерело інформації для підлітків). Вони не розповідають історій про депортації кримських татар, про їхню роль у боротьбі за територіальну цілісність. Вони у легкій формі показують як відпочивають у "російському" Криму. А де, я питаю, наші проукраїнські блогери для підлітків? Чи ми як завжди - готуємось до минулої війни та жаліємось, що не можемо відновити на окуповані території теле- чи радіосигнал. У той час як на вільних Росія уже веде боротьбу за розум наших дітей на популярних і доступних для них медіаплощадках.

Це – батьки, які інертно сприймають політику на рівні "всі мудаки" і займаються виключно зароблянням грошей.

Це і система освіти, яка часто відірвана від реальності. Де патріотична освіта, яка б була цікава дітям? Більше того, в самій історії часто робиться наголос на протистоянні українців і кримських татар, яке відбувалось декілька століть тому, ніж на спільних речах, наприклад останніх десятиліть. А історія кримських татар взагалі подається відірваною від історії українців. Та і навряд чи ці діти бачили справжніх кримських татар. А частина з них або ніколи не була в Криму, або їздить спокійно разом з батьками відпочивати на окупований півострів і вважає, що сьогоднішній стан - російського контролю над півостровом - це нормально.

Це і фрагментизоване сприйняття дійсності - діти навіть не усвідомлюють, що значать їхні слова. В яку логіку вони взагалі лягають? Просто набір членороздільних (добре, що хоч говорити вміють) тверджень.

Плюс - традиційна вікова відсутність чіткого розуміння причинно-наслідкових механізмів. Підліткам не вистачило розуму зрозуміти, що подібні викладені у соцмережу відео призведуть до такого резонансу для них самих.

І останнє - це боротьба за право бути почутим. Фактично за лайки і коментарі. Без політичних причин. Просто шляхом впадіння в емоційні крайнощі - нецензурщина і негативне ставлення до якоїсь (невідомої особисто їм) ідентичності. А вчили в школі, вдома як стати почутим іншим шляхом? Та ні, навпаки - дорослі самі ділять людей на наші та ненаші ідентичності, самі впадають в емоційні крайнощі. І самі ж не несуть за це ніякої відповідальності.

Оригінал