Тарас Чмут
Голова правління "Українського мілітарного центру"
03.07.2020
2497

Українці можуть збільшити для агресора ціну наступу

Російська загроза для України на Півдні ніколи не зникала

З 2014 року нічого ж не змінилося: окупантам потрібна вода для анексованого Криму можливість сухопутних комунікацій. З того часу під загрозою не лише Херсонщина, про що дуже багато зараз говорять, але й Одеська, Миколаївська області.

За роки анексії Росія здобула і продовжує зміцнювати військовий потенціал на півострові. Зараз там представлені, за різними підрахунками, від 50 до 100 тис. особового складу ЗС РФ. Військові повітряно-космічної галузі, сил спеціальних операцій, ВДВ тощо. Є велика кількість важкого озброєння, крилаті ракети — ті ж "Іскандери". І це тривожний сигнал.

А якщо додати нестабільні зараз відносини між Євросоюзом і США, конфлікти між Індією та Китаєм, тобто зміщення акцентів з українсько-російської тематики — це дійсно дозволяє говорити про реальну загрозу російської агресії для України з півдня.

Але наразі Росія навряд чи вирішить перевести гібридну агресію у формат відкритої війни.

По-перше, це геть інші втрати у живій силі та техніці.

По-друге, якби то не було, присутність НАТО у Чорноморському регіоні таки є гарним стримувальним фактором.

Присутність НАТО у Чорноморському регіоні таки є гарним стримувальним фактором

По-третє, Україна має не найслабшу армію у світі. Звісно, будемо реалістами: відбити атаку другої по силі армії у світі ми поки що не зможемо. Так, ми розвиваємося й міцніємо, проте на це потрібен час. Найслабші позиції у нас — у повітрі та на морі. Але українці можуть збільшити для агресора ціну наступу. Росія розуміє, що втрати у живій силі, озброєнні можуть бути дуже значними. І це ще один фактор стримування, який не дає агресору перейти до відкритої війни.

До речі, навчання "Кавказ-2020", на яких Росія планує відпрацювати весь комплекс заходів з підготовки та застосування збройних сил загального призначення, — це теж демонстрація загрози для України. Тим більше, частина навчань відбудеться в окупованому Криму.

Так, південні кордони нашої країни були і залишаються найслабшими. Командування ЗСУ, розуміючи це, відпрацьовує всі можливі сценарії, проводить навчання.

І все ж таки, для того, щоб наша армія мала реальні важелі впливу на ситуацію із можливою агресією Російської Федерації (і не тільки на Півдні, є й інші загрози), треба віднайти баланс між економічними витратами та розвитком Збройних сил України. Найвагоміше, що ми можемо зараз протиставити Путіну, — це розуміння того, що ціна агресії може виявитися занадто високою для РФ.

Тарас Чмут, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Погода