Більшість "їжі" у магазинах – це всі різновиди отрути

Що ми можемо змінити сьогодні, щоб жити довше

Час від часу я зникаю із соцмереж і сама собі організовую науковий-практичний ретріт, коли лише читаю наукову літературу і консультую пацієнтів. Ніяких інших інформаційних подразників. Це моє своєрідне перезавантаження, нормалізація рівня кортизолу і систематизація інформації.

Тому я не знаю, які останні події у фейсбуку, інстаграмі чи тік-тоці. Але я знаю, що багато з того, чим більшість людей переймаються, не варте виїденого яйця і завтра ви можете шкодувати за тим, що не зробили сьогодні.

Мене цікавить тема довголіття і здорового фізично і ментально життя.

З довголіттям для більшості людей не все так легко складається, бо їхня спадковість не дає їм змогу стати довгожителями, але на цю спадковість накладається ще багато "цвяхів" у кришку, яка поховає ці мрії.

Ми погано харчуємося.

Якщо зайти в будь-який супермаркет, то реально здорових продуктів харчування, можливо, залишиться одна десята із всіх товарів на полицях.

Якщо зайти в будь-який супермаркет, то реально здорових продуктів харчування, можливо, залишиться одна десята із всіх товарів на полицях

Більшість "їжі" — це всі різновиди отрути для тіла: повільної або швидшої дії. Наша довірливість не читати етикетки, вірити рекламі, "суперфудам", людям без медичної освіти, які радять уникати яєць, бо там холестерин і "налягати" на солодкі фрукти та сухофрукти, "бо там вітаміни", не їсти жирної сметани, вершкового масла та сала, а замінити їх на соняшникову олію, робить нас ходячими напівінвалідами.

Ми постійно їмо.

Порушений обмін речовин, хронічний і тривалий дефіцит життєво важливих нутрієнтів (якісного білка, вітамінів, мінералів), робить нас заручниками постійного потягу до їжі.

Ми передаємо хвороби нашим дітям.

Ще задовго до народження, під час вагітності, своїм харчуванням та способом життя ми порушуємо формування органів та систем, "даруючи" дітям найгірше, що можна уявити — погано функціонуючі органи. І продовжуємо це робити, згодовуючи їм солодощі в яскравих обгортках.

85 років, в середньому, може прожити сучасна людина, якщо вона не має генів довгожителя. Але навіть з цих небагатьох років, після 50 вона вже живе з декількома хронічними хворобами, а з 70-ти цих хвороб набереться з десяток. І мозок, навіть, якщо і не втратить пам'ять, то перетвориться на мозок вічно незадоволеного брюзжащого, ниючого дідугана чи баби-яги.

Зараз літо.

Перестаньте їсти перероблені продукти, поменше хліба, будь-чого з борошна, приберіть все, що містить доданий цукор та фруктозу

Перестаньте їсти перероблені продукти, поменше хліба, будь-чого з борошна, приберіть все, що містить доданий цукор та фруктозу (солодощі, пластівці швидкого приготування та "швидкі сніданки", печива, торти, тістечка), нездорові жири (маргарини, плавлені сирки, солодкі глазуровані сирки).

Вживайте хороші білки: яйця, кисломолочні продукти, м'ясо домашньої птиці, печінку. Доповнюйте їх бобовими. Їжте багато різної зелені, а також інших овочів. Десертом зробіть ягоди. Навіть фрукти нехай зачекають, або їжте один фрукт. Для чого вам влітку апельсини, ананаси, фініки, курага та родзинки?

Обирайте здорові жири: рідкі жовтки з яєць, зварених "вмятку", 1−2 рази в тиждень — оселедець та скумбрію (посолену та потім вимочену), хорошу сметану, вершки, вершкове масло, справжню оливкову олію (при умові, що це дорога та якісна, брендова олія, а не більшість тієї, яка продається на полицях і є фальсифікатом), горіхи, насіння.

Доповнюйте їжу омега-3 жирними кислотами, особливо дітям. Бо, по-перше, не всі їдять солену сиру рибу (при приготуванні омега-3 руйнуються), по-друге, більшість риби, особливо, улюблений багатьма, тунець, містять забагато ртуті.

Їжте, коли справді голодні

Їжте, коли справді голодні. Це ніяк не може трапитися, якщо ви поїли годину чи дві тому. Якщо так є, то, швидше за все, вже є інсулінорезистентність.

Рухайтеся. Тренуйте своє серце та м'язи, а з ними оздоровлюйте мозок та все тіло. Лише рух дозволяє уникнути інсулінорезистентності м'язів — одна дієта, навіть майже ідеальна, з цим не справиться.

Якщо ви думаєте, що, виконуючи всі ці рекомендації, проживете 100 років, то, швидше за все, ні, якщо у вас немає в предках довгожителів. Але, принаймні, ви не ковилятимете з паличкою напівсліпі і глухі, не лежатимете з памперсом роками після інсульту, впізнаватимете своїх дітей і не впадете в старечий маразм.

"Диявол ховається в деталях" — в транс-жирах та глюкозно-фруктозному сиропі, фритюрі, в якому смажилась "золотиста" картопля-фрі, нітратах-консервантах із "соковитої" сосиски. В стресі, який ми самі собі добровільно організовуємо, дивлячись вночі криваві серіали, читаючи фейкові "новини" в соцмережах.

Поки ви молоді, старість здається далекою і нереальною. Старенькі зігнуті фігурки з паличками — істотами із іншої реальності.

Старість — це хвороби, слабкість, немічність, безпорадність, часто — неадекватність і стрес для рідних. Просто хочеться, щоб це нас не торкнулося.

Дещо ми можемо змінити вже і зараз. Їжа, рух, сон, емоції.

Всі інші кроки — за наукою. Хочеться дожити до того часу, коли буде змога зупиняти "аварії" в ДНК, запалення у клітинах, видаляти накопичене "сміття" і жити довше, страждати від хвороб значно менше. Якщо не для себе, то для наших дітей.

Вам не потрібна армія психологів, коучів чи інших наглядачів — просто подумайте, як захочеться жити, коли може бути пізно.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Майкл Дракман Директор Міжнародного республіканського інституту в Україні
Дар'я Лазарєва Експертка відділу клімату та транспорту ГО "Екодія"
Юрій Ніколов Співзасновник видання "Наші гроші"
Брайан Вітмор Cтарший науковий співробітник Atlantic Council
Іван Сидор Священник, секретар-референт Київської єпархії ПЦУ