Чому держпідприємства не купують українську продукцію
У закупівлях є велика проблема, але Prozorro тут ні до чого
Чому українські державні підприємства не купують локальну - українську продукцію? Є дві відповіді, які надають політики на телебаченні. Перша, Prozorro - погана система і не дозволяє враховувати локалізацію. Друга, українська продукція неякісна та дорога.
І те, і друге не головні проблеми. Дійсно, навіть сьогодні Prozorro дозволяє виписати умови тендеру під українську продукцію. Можна чіткіше прописати преференції для локалізації, але це технічна, а не політична чи навіть економічна проблема. Так само і з критикою української продукції. Не вся продукція неякісна. Є і гарна. Більше того, там де продукція неякісна, держава чи приватний бізнес може зробити інвестиції та покращити її якість. Тому це теж відносна технічна, а не політична проблема. Але ні того, ні іншого не відбувається. Сварки про купуй українське ведуться роками, а змін жодних.
На моє переконання проблема зовсім в іншому. В бюджетному процесі. У "Купуй українське" мова ж іде не про туалетний папір, а, наприклад, про локомотиви. Так ось, Укрзалізниця не купує локомотиви. Не через Prozorro, взагалі ніяк. У неї на це немає грошей. Бо всі прибутки витискаються державою у бюджет, щоб платити пенсії та зарплати. І тоді Укрзалізниця, якщо хоче щось таке купити, має іти до міжнародних кредиторів. А ті видають кредит. А вже при кредиті умови купувати іноземні локомотиви. І купують їх не через Prozorro. Бо ці угоди поза Prozorro. Навіть якщо зробити вимоги жорсткої локалізації в Prozorro, то все одно локомотиви українські там не куплять. Бо бюджет не виділяє під них гроші. Тобто проблема в бюджетному процесі. У тому, що ми витягаємо усі живі гроші з держпідприємств. А коли їм потрібно щось купити, то вони змушені це робити за рахунок іноземних кредитів на відповідних умовах.
Проблема з відсутністю підтримки українських галузей через держзакупівлі криється в бюджетному процесі. У тому, що ми всі гроші держпідприємств проїдаємо і не даємо їм розвиватись
Таким чином є підміна понять. Проблема з відсутністю підтримки українських галузей через держзакупівлі криється в бюджетному процесі. У тому, що ми всі гроші держпідприємств проїдаємо і не даємо їм розвиватись.
Останнє - Prozorro не про локалізацію, конкуренцію чи навіть боротьбу з корупцією. Ні. Prozorro - це про прозорість. Можна написати тендер під конкретну компанію і купити втридорога якийсь товар. Через Prozorro. Але це буде прозоро відомо усьому суспільству. І тут потрібно працювати правоохороним органам і саджати в тюрми тих керівників держпідприємств, які наносять збитки державі через Prozorro. Такий портал не дозволяє знищити корупцію, але дозволяє показати всім прозоро, що, хто і де краде у держави. І ті, хто проти Prozorro – вони не за українського виробника, а за українського корупціонера. А це не одне і теж.
Підсумую - проблема з держзакупівлями є і велика. Але вона складається з неефективної роботи правоохороних органів по крадіжкам через Prozorro. Також з проблем із державним бюджетним процесом, який викачує гроші з держпідприємств і не дає їм розвиватися.
Коментарі