Люди не розуміють справжньої суті держави

Якщо влада не може забезпечити нормального життя суспільству, її потрібно змінити

Навіщо потрібна держава? Треба, мабуть, починати з азів. Важко і невдячно переконувати тих, хто в силу обмеженого кругозору і поганої освіти не бачить і не розуміє справжньої суті сучасної держави, сприймаючи її виключно як механізм обмеження свободи, придушення інакомислення і збору податей у вигляді податків. Такий погляд дуже поширений серед маргіналів і нащадків пострадянського суспільства, головним постулатом яких є догма, що будь-який індивід насамперед агресивний егоїст, людина людині вовк, між людьми існує жорстка конкуренція, і кожен думає насамперед про власне благо.

Держава в такому суспільстві прагне до необмеженої влади, авторитаризму і абсолютизму. Закони ж у такій державі, як і суспільні норми, служать інструментом обмеження свобод і придушення інакомислення. Суспільство сприймає державу як механізм недопущення тотальної війни всіх проти всіх — не більше.

Ця хибна концепція дуже поширена в державах, які сповідують тоталітарний стиль управління. І саме під цією концепцією більшість сприймає справжню державу, причому тут вже абсолютно неважливо - приймає більшість такі правила чи відкидає. Досить того, що під державою приймається виключно такий спосіб управління і ніякий інший.

У той час як насправді сучасна демократична держава — це інструмент, що дозволяє людині реалізувати свої права, що сприяє тому, щоб свободи не були ущемлені, а життя суспільства співвідносилося з поняттям безпеки, можливостей і загальноприйнятих соціальних ліфтів. Закони в такій державі працюють на благо суспільства, і завдання держави — контролювати це. Мета цього контролю тільки в одному — сприяти тому, щоб свободи всіх громадян без винятку не були утиснені, але при цьому закони та суспільні норми дотримувалися. І якщо влада погано виконує свою роботу щодо забезпечення нормального життя суспільства, вона повинна бути замінена громадянами на іншу. Мирним шляхом, через вибори, або через революцію, якщо не розуміє по-хорошому.

Приблизно так складений і виглядає будь-який суспільний договір, і є основою конституцій усіх сучасних демократичних держав. Дотримуються цього, звичайно, далеко не всі, але в цьому напрямі рухається весь цивілізований світ. Але для тих, хто ніколи з подібним не стикався, і приймає роль держави виключно через призму придушення і обмеження, подібний підхід — так само, як і перший — є неприйнятним. Як альтернативу будь-якій державі такі люди бачать тільки одне — анархію, що веде до жлобського розподілу благ серед сильних за рахунок слабких, помилково іменовану "абсолютною свободою". А це завжди, у всіх сучасних суспільствах, неминуче призводить до безладу, хаосу і криз.

Я думав, що ці прописні істини зрозумілі кожному. Але судячи з публічних домислів диванних експертів, які щодня народжують нові формулювання сучасної світобудови — помилявся.

Оригінал