Федерація боксу України "злила" найкращого надважковаговика Європи

Вихрист правильно зробив, що перейшов у професіонали

Перехід одного з найкращих вітчизняних боксерів-любителів Віктора Вихриста у професійний бокс викликав нову потужну хвилю протистояння в українському боксі.

У вересні минулого року Федерація боксу України (ФБУ), фактично скориставшись політичною кон'юнктурою - до влади в Україні прийшла підтримувана нею політична сила, міністерство тільки об'єднали, нові урядовці ще не ввійшли в курс справи - захотіла підпорядкувати собі професійний бокс. Не вийшло: ідея ФБУ отримала адекватну відповідь Національної ліги професіонального боксу України, професійних боксерів і боксерської спільноти.

Цього разу виконком ФБУ відреагував на перехід у професіонали Віктора Вихриста абсурдною ініціативою дискваліфікувати його особистого тренера Олександра Ляхового, висловити недовіру менеджеру Вихриста, ексчемпіонові світу Андрію Котельнику та керівництву Федерації боксу Львова, яку Котельник очолює. Відповіді опонентів Федерації довго чекати не довелося. Команда Вихриста заявила, що готує судовий позов на Федерацію, а Котельник переконаний, що "зараз у Федерації працюють популісти та дилетанти. І їх час роботи підходить до свого логічного завершення".

Ключовим моментом теперішнього протистояння став фінальний поєдинок чемпіонату України-2019 між Віктором Вихристом та одеситом Цотне Рогавою, який відбувся 29 вересня у Маріуполі.

Суперники підійшли до очної зустрічі в абсолютно нерівних умовах. Вихрист в кінці червня виграв головний старт сезону – Європейські ігри в Мінську. До речі, обіцяні президентом Федерації Володимиром Продивусом €10 тис. призових за перемогу так і не отримав досі. Боксер відновлювався після виснажливого виступу і заліковував травму - глибоке розсічення брови. За таких обставин було б логічно і правильно, якби Вихриста звільнили від участі у чемпіонаті України, що стартував 23 вересня і позиціонувався як перший етап відбору команди на кваліфікаційні турніри до Олімпійських ігор. Кому, як не найкращому боксерові Європи у своїй вазі і багаторічному лідеру збірної, йти назустріч в таких ситуаціях. Не пішли. Не врахували й те, що 18 вересня у Вихриста народився син, він три дні провів з дружиною в лікарні і вибився з графіку підготовки.

А Цотне Рогава безпосередньо перед чемпіонатом України, у складі неофіційної української делегації взяв участь у чемпіонаті світу в Росії. З'їздив, вочевидь, продуктивно, отримавши бойову практику на найвищому рівні і підійшовши у відмінній формі до чемпіонату України.

І навіть попри все це, Вихрист не заслуговував поразки в бою з Рогавою на чемпіонаті України. Перший раунд він не програв, третій - виграв. Щонайменше - мала бути нічия. А враховуючи статус Вихриста, його багаторічне лідерство у збірній, та обставини, що передували участі в чемпіонаті України, перемогу мали б віддати Вікторові. Але судді присудили перемогу одеситові - четверо із п'яти з мінімальною різницею. А потім ще й було закріплено вагомість перемоги Рогави нагородою "Спеціальний приз оргкомітету".

Прикро, що найкращого в Європі надважковаговика останніх років не те, що не відстояли, а фактично "злили" за першої ж нагоди. Окремі представники ФБУ смішно виправдовувалися, що Вихрист - №1 на момент переходу у професіонали. Але всім очевидно: Рогава – лише завдяки одному-єдиному спірно виграному бою! – забронював за собою місце лідера у збірній. І те, що головний тренер збірної Леонід Лоївський взяв Рогаву у січні на найпрестижніший Кубок Странджа в Болгарії з першим складом команди, тільки підтверджує, що ставка робилася вже на нього. Міг прояснити ситуацію контрольний спаринг між опонентами, але про нього навіть не йшлося.

Однозначно - ситуація для Вихриста була принизливою. Мати статус резервіста, втрачати сезон у 27-річному віці і чекати, що станеться якийсь форс-мажор чи суперник "зламається" – сумнівна позиція. Тому було б дивним, якби за таких обставин Віктор відмовився від конкретної пропозиції про перехід у профі від німецьких промоутерів.

Василь Танкевич, для Gazeta.ua