Олександр Соколовський
Президент Всеукраїнського об'єднання роботодавців легкої промисловості
27.12.2019

Держава не допоможе промисловості, не купуючи в неї

Сировинна економіка в довгостроковій стратегії – це прокляття

Уряд відкриває штаб порятунку промисловості. Тільки хвилююся, чи не закралася помилка? Це точно про порятунок промисловості? Чи порятунок від промисловості?

Наведу тільки один приклад, який добре ілюструє 2019 рік (і не тільки).

У Кременчуці є Крюківський вагонобудівний завод. Прибуткове підприємство з оборотом під 4 млрд грн щороку і з 7850 співробітниками.

У 2012 році вони пролетіли повз замовлення в $300 млн на поїзди для Євро-2012. Тоді вирішили взяти 10 електропоїздів Hyundai Rotem, які були на 30% дорожчі за наші і до того ж безперервно ламалися. Весь світ помирав від сміху з наших чиновників.

І це при тому, що експлуатували їх тільки на ділянках, де були відсутні пікові стрибки напруги.

Потім, звичайно, за сім років експлуатації їх потихеньку "довели до ладу" і кількість поломок зменшилася. За цей час КВБЗ зробив два електропоїзди Тарпан, які нещадно експлуатують на найризикованіших по стабільності електрозабезпечення ділянках, і вони добре себе показують.

Додам, що показник відмов (на один поїзд на 1000 км пробігу) у Тарпана - 1,6, а у HRCS2 - 2,04.

При цьому вартість обслуговування і ремонту на 1000 км у Тарпана $1904 а у HRCS2 - $3702!

У корейців - $30 млн за поїзд, у КВБЗ - $22 млн

Ну і зрозуміло, ціна. У корейців вона $30 млн за поїзд, у КВБЗ - $22 млн! При локалізації в 65% (імпортні там тільки двигуни, решта все наше)!

А тепер найцікавіше.

Прес-служба Мінінфрастуктури восени цього року радісно повідомила всім, що зацікавлена в продовженні співпраці з компанією Hyundai Rotem і планує з нею розвиток і модернізацію рухомого складу УЗ. Але забавно, що з КВБЗ ніякі переговори не ведуть! Керівництво заводу вже і листи писало то міністру Владиславу Криклію, то президенту, але на відміну від корейців, спілкуватися з ними досі ніхто поки не збирається. Завіса...

А потрібно лише, якщо не рамковий договір, то чесний тендер з однаковими для всіх вимогами.

Вважаю, що сировинна економіка в довгостроковій стратегії - це прокляття для держави, адже сировинні країни не бувають багатими! Не врятують нас ні нові ТРЦ, ні сфера послуг, що розвивається, ні чудовий ресторанний бізнес, ні Ікеа, яка вже 10 років "ну ось-ось"! Тільки розвинена промисловість і виробництво зроблять країну багатою! Якщо Україна втратить промисловість, то вона втратить і людей! Якщо влада не розуміє цей найважливіший стратегічний взаємозв'язок, то ми приречені залишатися найбіднішою країною Європи і завжди будемо під загрозою збереження державності.

Як з рекордним вже перевищенням імпорту над експортом прем'єр планує 40% зростання економіки за 5 років і $50 млрд інвестицій? Де стратегія економічного розвитку? Поки тільки чуємо чергове голослівно-риторичне "як допомогти вітчизняному виробнику", бажано при цьому нічого у нього не закуповуючи.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі