Держава не знає, скільки правників та інженерів їй потрібно

Уряд інтуїтивно реагує на попит абітурієнтів

Ви бачили скільки абітурієнтів подали заяви на право та менеджмент, а скільки на фізику? Як і минулого року, ми в шоці! Що це взагалі таке і що з цим робити?

1. Домінація соц-гуманітарних спеціальностей. Але вона є не лише в Україні, так скрізь. В Україні вона дещо штучно завищена через те, який у нас перелік спеціальностей. Наприклад, деякі інженерні спеціальності дрібно поділені (дрібніше, ніж в інших країнах), тому на кожну з них окремо виглядає ще більш мілко, ніж насправді.

2. Навіщо нам стільки правників? Гарне питання, але ще краще питання, а скільки реально нам треба і умовних правників, і інженерів? Нема прогнозів в Україні...

3. Що робить уряд. Уряд інтуїтивно реагує на попит абітури, намагаючись давати більше бюджетних місць там де, попит низький і менше, де він високий. Це балансування - єдина корисна річ в нинішньому механізмі розподілу бюджетних коштів, який називається державне замовлення.

4. Чому попит складається саме так? Існує кілька припущень:

- Мало охочих там, де треба фізика. Бо дедалі менше абітурієнтів з гарним знанням фізики.

- Мало охочих там, де треба хімія. Бо хімію стали вимагати на меншій кількості спеціальностей, ніж це було до 2015 року.

- Тобто загалом, те, що краще виходить вивчити в школі і те, що вимагають при вступі (або випуску зі школи), стає основою для подальшої комбінації. Ви не забувайте, до 2016 року на інженерію брали часто з географією замість фізики. Та й на германську філологію можна було вступити з російською мовою в якості іноземної (це ексцеси, звісно).

- Невиправдані як оптимістичні, так і песимістичні очікування абітурієнтів. В Україні старшокласники не відвідують бізнеси та виробництва, щоб скласти власне уявлення про професії. В Україні немає кар'єрних консультантів, до яких можуть звернутися старшокласники, щоб отримати поради та інформацію, розтлумачити результати профорієнтаційних тестів. В Україні слабка профілізація старшої школи - найпопулярніший профіль називається "універсальний".

- Є слабке припущення, що побутує стереотип про відсутність промисловості та безперспективність інженерного фаху (ким ти будеш після фізики? Вчителем?). Але тут даних найменше і ще невідомо, чи він справді масовий.

- Власне, вже згадував, що держава сама не знає, хто (в широких категоріях) потрібний економіці через 5 та 10 років.

Є і парадоксальні спостереження. Моє улюблене демонструє те, що абітурієнти та батьки краще відчувають нестабільності фінансового сектору (в тому числі і працевлаштування в ньому). На фінанси частка набору падає вже років десять підряд.

Також давайте не забувати, що нас це все так цікавить і лякає, бо ми, як суспільство, ще 30 років тому звикли бачити в перших рядах інженерів, лікарів, вчителів і це після наборів на робітничі спеціальності. Тому в уяві нашого суспільства такі перекоси, як зараз - це дуже болісна картина.

Оригінал