Південний міст бореться з корупцією ефективніше, ніж уся наша еліта

Крадіжка закінчується одним і тим же: величезним затором і колосальною втратою часу кожного, хто в ній стоїть

Щоразу, коли потрапляєш в якийсь європейське або американське місто, дивуєшся кількості ремонтних точок - муніципальна влада весь час щось ремонтує, покращує. Міняють знаки, латають дороги, чистять магістральні каналізації, оновлюють автобусні зупинки і т.д. Причому роботи ведуться цілодобово і завершуються по можливості швидко, тому що всі розуміють, що місто - це живий організм, і ремонт в одному місці моментально створює затор в іншому, що тягне за собою ланцюгову реакцію.

У центральних районах Лондона, Берліна чи Нью-Йорка часто чуєш звук відбійного молотка десь неподалік. Це звук міста, цивілізації

Хто живе або хоча б прокидався раз у центральних районах Лондона, Берліна чи Нью-Йорка - пам'ятає, що крім шуму автомобілів, часто чуєш звук відбійного молотка десь неподалік. Це звук міста, цивілізації. Міська влада лагодить місто, підтримуючи життя величезного і складного механізму. При цьому, все робиться акуратно, компактно і швидко, щоб ви змогли проїхати і пройти. Влада демонструє, наскільки дбайливо ставиться до вашого часу.

Південний міст - уособлення української корупції, ліні і дурості

У Києві ж (не скажу про інші українські міста) вуличний ремонт або ремонт інфраструктурних об'єктів може тягнутися роками. Яскравий приклад - Південний міст. Уособлення української корупції, ліні і дурості. Міст, який став символом безпорадності мракобісів, які звикли красти все підряд і створювати видимість змін. Тому що цей міст - живий. Він рухається і руйнує погано покладений асфальт. Вірніше - асфальт, покладений з 50% шаром.

Щоразу, коли на його ремонті хтось щось краде - міст скидає з себе асфальт, як слон дитячі кубики

І це дуже комічна ситуація. У нас взагалі будь-яке зло швидко набуває комічного вигляду. Виходить, міст бореться з корупцією ефективніше, ніж уся наша еліта. Щоразу, коли на його ремонті хтось щось краде - міст скидає з себе асфальт, як слон дитячі кубики.

У світі існує маса високотехнологічних рішень, кожне з яких дозволить цей міст привести в порядок. Але де високі технології і де ці нікчемні жлоби, які вміють тільки красти. Ми ж з вами, щодня стоячи в заторі, стаємо учасниками цинічного театрального дійства, в якому все завжди закінчується одним і тим же: величезною пробкою і колосальною втратою часу кожного, хто в ній стоїть.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Любов Морозова Музикознавиця
Петро Кралюк Філософ
Світлана Сіщук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Погода