Дрес-код Зеленського – це "фішка"

Служба протоколу президента поки не адаптувалась до стилю і вимог нового господаря Банкової

Дрес-код президента Володимира Зеленського, його схильність до стилю кежуал або навіть до елементів спортивного одягу, ймовірно, мають дві причини.

Перша — слідування стилю деяких світових лідерів бізнесу — як-то Джобс, Цукерберг і т.д.

Друга — політичний знак чи послання — я звичайна людина.

І перше, і друге вже не нове в світовій політиці, і не Зеленський винайшов це. Навіть такі ультра-консервативні події світу "високої дипломатії" як зустрічі Великої сімки чи двадцятки не обходяться без зустрічей без краваток або без переодягання у національні костюми тощо.

А скільки тепер з політиками відбувається різного роду "шкарпеткових інцидентів", які викликають захоплення і коментарі світових медіа та мільйонів глядачів!

Ще Алексіс де Токвіль спостеріг, що світ розвивається шляхом "демократизації" — демонтажу усіх видів бар'єрів (кланових, класових, релігійних, соціальних) у спілкуванні та взаємодії громадян.

Навіть дипломатичний протокол (найбільш консервативний розділ науки і практики дипломатії) стає загальнодоступним, наприклад, раніше бізнес-картки були привілеєм чи інструментом лише послів, а зараз — найбільш поширеним і обов'язковим елементом ділової етики назагал.

Демократизація зовнішнього вигляду політиків є частиною цього процесу.

Апелювання до одного з основних меседжів його виборчої кампанії - "я не такий, як старі, я інший, я доступний, я простий, я людяний, я не визнаю штучних бар'єрів між собою і співгромадянами"

Для Володимира Зеленського — це "фішка", цілком конкретне апелювання до одного з основних меседжів його виборчої кампанії - "я не такий, як старі, я інший, я доступний, я простий, я людяний, я не визнаю штучних бар'єрів між собою і співгромадянами".

При цьому варто відзначити, що президент має стиль — він у прекрасній фізичній формі, йому личить те, що він вбирає, його одяг гарний і не ображає естетичні почуття, навіть якщо допустити, що політик Володимир Зеленський порушує в чомусь дипломатичний протокол.

Але ж ми також бачили, що Зеленський цілком здатний розуміти, де підкреслення через форму одягу свого основного політичного меседжу доречне, а де — ні: і на зустрічі у президента Макрона, і під час інаугурації Володимир Зеленський носив бездоганно діловий, офіційний, формальний костюм з краваткою.

Проте в випадку із зустріччю з міністрами закордонних справ Німеччини і Франції (на фото зустрічі президент України одягнений в сорочку без краватки та піджака, а гості "при усьому параді") "протокольна проблема" таки є.

Метою дипломатичного протоколу назагал є створення таких обставин дипломатичного спілкування, які би забезпечили повагу і рівність сторін

Метою дипломатичного протоколу назагал є створення таких обставин дипломатичного спілкування, які би забезпечили повагу і рівність сторін. Якщо одна сторона отримує якусь перевагу, то для іншої це може бути образою і причиною вчинити демарш та скандал.

Саме тому у світі дипломатії, який демократизується, правила мають залишатися однаковими для усіх. На самітах Великої сімки або усі одягнуті формально, або усі без краваток, або усі переодягаються у кімоно.

Так має бути і в адміністрації президента України — усі учасники зустрічей і президент України, і іноземні гості мають бути в однаковій ситуації. Щонайменше — іноземні гості мають бути попереджені, який стиль одягу обере український президент, і мати можливість чи право адаптуватися до ситуації.

Іноземні гості мають бути попереджені, який стиль одягу обере український президент, і мати можливість чи право адаптуватися до ситуації

Правило кежуел дрес-коду на робочих зустрічах з представниками деяких монархій і консервативних держав я би не рекомендував навіть пробувати практикувати. Але під час зустрічей з нашими друзями з Європи і Північної Америки — чом би й ні?

Але "неважно, если что-то идет неправильно, возможно, это красиво выглядит". Наприклад, це може звучати як відкидання будь-яких бар'єрів, рамок, кордонів і меж у спілкуванні з тією частиною світу, з якою Україна хоче інтегруватися, але наразі наштовхується на нездоланні бар'єри, рамки, кордони і межі.

Тому немає, з мого погляду, жодної проблеми, що "на своїй території" президент Зеленський встановлює свої правила дрес-коду, тим більше, що вони мають цілком зрозумілу природу.

Проблема в тому, що служба протоколу президента поки не адаптувалась до політичного моменту, стилю і вимог нового господаря Банкової.

Очевидно, команда, яка прийшла з Зеленським не розуміє цих нюансів, а професійна команда держслужбовців в АП поки не користується довірою президента настільки, щоб обговорити з ним усі ці деталі.

Але це не найскладніше питання формування нової команди і нових підходів. Це потрібно просто взяти і зробити.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Марк Тіссен Оглядач видання The Washington Post
Девід Кларк Аналітик, колишній спеціальний радник по Європі в МЗС Великої Британії
Андрій Андрушків Експерт з управління, виконавчий директор Центру спільних дій
Агія Загребельська Засновниця громадського проєкту "Ліга антитрасту"
Андерс Аслунд Американський економіст