Дрес-код Зеленського – це "фішка"

Служба протоколу президента поки не адаптувалась до стилю і вимог нового господаря Банкової

Дрес-код президента Володимира Зеленського, його схильність до стилю кежуал або навіть до елементів спортивного одягу, ймовірно, мають дві причини.

Перша — слідування стилю деяких світових лідерів бізнесу — як-то Джобс, Цукерберг і т.д.

Друга — політичний знак чи послання — я звичайна людина.

І перше, і друге вже не нове в світовій політиці, і не Зеленський винайшов це. Навіть такі ультра-консервативні події світу "високої дипломатії" як зустрічі Великої сімки чи двадцятки не обходяться без зустрічей без краваток або без переодягання у національні костюми тощо.

А скільки тепер з політиками відбувається різного роду "шкарпеткових інцидентів", які викликають захоплення і коментарі світових медіа та мільйонів глядачів!

Ще Алексіс де Токвіль спостеріг, що світ розвивається шляхом "демократизації" — демонтажу усіх видів бар'єрів (кланових, класових, релігійних, соціальних) у спілкуванні та взаємодії громадян.

Навіть дипломатичний протокол (найбільш консервативний розділ науки і практики дипломатії) стає загальнодоступним, наприклад, раніше бізнес-картки були привілеєм чи інструментом лише послів, а зараз — найбільш поширеним і обов'язковим елементом ділової етики назагал.

Демократизація зовнішнього вигляду політиків є частиною цього процесу.

Апелювання до одного з основних меседжів його виборчої кампанії - "я не такий, як старі, я інший, я доступний, я простий, я людяний, я не визнаю штучних бар'єрів між собою і співгромадянами"

Для Володимира Зеленського — це "фішка", цілком конкретне апелювання до одного з основних меседжів його виборчої кампанії - "я не такий, як старі, я інший, я доступний, я простий, я людяний, я не визнаю штучних бар'єрів між собою і співгромадянами".

При цьому варто відзначити, що президент має стиль — він у прекрасній фізичній формі, йому личить те, що він вбирає, його одяг гарний і не ображає естетичні почуття, навіть якщо допустити, що політик Володимир Зеленський порушує в чомусь дипломатичний протокол.

Але ж ми також бачили, що Зеленський цілком здатний розуміти, де підкреслення через форму одягу свого основного політичного меседжу доречне, а де — ні: і на зустрічі у президента Макрона, і під час інаугурації Володимир Зеленський носив бездоганно діловий, офіційний, формальний костюм з краваткою.

Проте в випадку із зустріччю з міністрами закордонних справ Німеччини і Франції (на фото зустрічі президент України одягнений в сорочку без краватки та піджака, а гості "при усьому параді") "протокольна проблема" таки є.

Метою дипломатичного протоколу назагал є створення таких обставин дипломатичного спілкування, які би забезпечили повагу і рівність сторін

Метою дипломатичного протоколу назагал є створення таких обставин дипломатичного спілкування, які би забезпечили повагу і рівність сторін. Якщо одна сторона отримує якусь перевагу, то для іншої це може бути образою і причиною вчинити демарш та скандал.

Саме тому у світі дипломатії, який демократизується, правила мають залишатися однаковими для усіх. На самітах Великої сімки або усі одягнуті формально, або усі без краваток, або усі переодягаються у кімоно.

Так має бути і в адміністрації президента України — усі учасники зустрічей і президент України, і іноземні гості мають бути в однаковій ситуації. Щонайменше — іноземні гості мають бути попереджені, який стиль одягу обере український президент, і мати можливість чи право адаптуватися до ситуації.

Іноземні гості мають бути попереджені, який стиль одягу обере український президент, і мати можливість чи право адаптуватися до ситуації

Правило кежуел дрес-коду на робочих зустрічах з представниками деяких монархій і консервативних держав я би не рекомендував навіть пробувати практикувати. Але під час зустрічей з нашими друзями з Європи і Північної Америки — чом би й ні?

Але "неважно, если что-то идет неправильно, возможно, это красиво выглядит". Наприклад, це може звучати як відкидання будь-яких бар'єрів, рамок, кордонів і меж у спілкуванні з тією частиною світу, з якою Україна хоче інтегруватися, але наразі наштовхується на нездоланні бар'єри, рамки, кордони і межі.

Тому немає, з мого погляду, жодної проблеми, що "на своїй території" президент Зеленський встановлює свої правила дрес-коду, тим більше, що вони мають цілком зрозумілу природу.

Проблема в тому, що служба протоколу президента поки не адаптувалась до політичного моменту, стилю і вимог нового господаря Банкової.

Очевидно, команда, яка прийшла з Зеленським не розуміє цих нюансів, а професійна команда держслужбовців в АП поки не користується довірою президента настільки, щоб обговорити з ним усі ці деталі.

Але це не найскладніше питання формування нової команди і нових підходів. Це потрібно просто взяти і зробити.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Погода