Чому рок-н-рол Блінкена українцям не зайшов?
Послання про свободу, яке Держсекретар США спробував донести через електрогітару - сприйняли в Україні неоднозначно. Чому?
Держсекретар США Ентоні Блінкен, який добре грає на електрогітарі, вчора увечері вживу демонстрував свій музичний талант в одному з найкращих барів Києва - Barman Dictat.
Мережею шириться уривок вечірнього перфомансу, де лідер американської дипломатії виконує композицію з більш ніж промовистою назвою - Rocking in the Free World (Гойдаючи у вільному світі). Композиція американсько-канадійського музиканта Ніла Янга побачила світ у 1989 році. Історія композиції пояснює її символізм - у 1989 році після скасування владою СРСР туру гурту Restless (може перекладатися і як невтомні, і як невгамовні або навіть як бунтівні) один з товаришів Ніла Янга заявив - "Будемо гойдати у вільному світі!"
Україна - частина цього вільного світу. Месидж читається нескладно. Але не заходить... Десять років ми пояснюємо вільному світові, що захищаємо і його. Нас спершу не слухають, далі не чують, не розуміють, потім не можуть зробити те, що потрібно...
Ну що ж, американська дипломатія "гойдає". Україна - частина цього вільного світу. Месидж читається нескладно. Але не заходить... Десять років ми пояснюємо вільному світові, що захищаємо і його. Нас спершу не слухають, далі не чують, не розуміють, потім не можуть зробити те, що потрібно, чи навіть те, що очікуємо ми.
Півроку очікування рішення американського Конгресу - виділяти гроші, щоб гойдати в вільній і ще живій Україні, чи все ж таки на стіну з Мексикою, забрали життя дуже і дуже багатьох оборонців вільного світу. Втрати, яких можна було б уникнути, якби ми мали чим вести контрбатарейну боротьбу і відкинути російську авіацію від передової (в той же спосіб, що без допомоги вільного світу ми змогли зробити з російським чорноморським флотом). Затримка з цим доленосним рішенням супроводжувалась таким потужним кавканням проросійської п"ятої колони в США, що здавалось ніби зовсім це не Америка гойдає у себе вдома.
...не факт, що демократична Україна зможе розраховувати на допомогу США після наступних президентських виборів в Америці. Та й доля самої американської демократії не виглядає такою вже безхмарною
Абсолютно правий Ентоні Блінкен, попереджаючи, що Україна має залишатися демократією, щоб розраховувати на допомогу вільного світу. Але Україна не буде демократією, якщо, не приведи Господи, програє цю війну. Це по-перше. А по-друге не факт, що демократична Україна зможе розраховувати на допомогу США після наступних президентських виборів в Америці. Та й доля самої американської демократії не виглядає такою вже безхмарною, якщо згадати процедуру передачі влади після попередних виборів президента в США.
Чесно кажучи, "Остання барикада", на мій смак, значно краще місце для пісенних месиджів на цю тему, ніж Barman Dictat. Так, ми дуже вдячні за життєво-важливу допомогу США. Без неї ми би напевно програли цю війну. Ми це розуміємо. Але ми також не можемо не бачити усе те, що справляє враження, ніби США виконують для вільного світу не рок-н-рол, а якусь іншу музику, схожу на російський шансон. Деякі слова про не бомбити російські НПЗ ми вже можемо виразно почути.
Вчорашній перфоманс держсекретаря Блінкена нагадав мені, що понад два роки я не включав плейлисти зі своїми улюбленими Creedence Clearwater Revival, the Doors, the Rolling Stones чи Animals. Війна більше не асоціюється для мене з кадрами атаки гелікоптерів під акомпанемент "Польоту валькірій" Вагнера у хрестоматійному Apocalypse Now. Наш рок-н-рол інший. Наш рок-н-рол кращий і чесніший.
Моя музика сьогодні за териконами. За териконами - МЮСЛІ UA ft. Misha Scorpion. Музика для українців і для тих, хто думає, що їх це не стосується.
