Є "розумний" лічильник – не платите зайвого. Але це не влаштовує облгази

В чиїх інтересах діє НКРЕКП?

17 травня НКРЕКП зробила "європейський" крок до забезпечення 100% обліку природного газу. Скасувала обов'язкове встановлення приладів дистанційної передачі даних на лічильники G-1,6, G-2,5, G-4, G-6 для споживачів, які використовують за рік менше 10 тис. куб. газу.

"Турботливий" регулятор зробив це під гасла про захист споживачів-підприємців малого бізнесу. Скасував необхідність встановлювати "розумні" лічильники (з дистанційною передачею даних в режимі реального часу) малим підприємцям через дороговизну. У Нацкомісії роз'яснювали, що вартість його встановлення з проектом, роботою та самим лічильником має коштувати не більше 10 тис. грн. На практиці, звернувшись в облгаз, виявилося, що 10 тис. грн це тільки вартість проекту встановлення. Ще потрібно заплатити за модем, лічильник і окремий проект з'єднання лічильника з модемом. Це обійдеться щонайменше в 25 тис. грн.

Що такого цінного в "розумному" лічильнику? Навіщо його встановлювати і чим він кращий за звичайний?

Один із головних постулатів Третього енергетичного пакету відображеного в законі "Про ринок природного газу" – абсолютна і своєчасна інформованість споживача про його споживання. Це можливо досягти виключно за допомогою лічильника.

Із запровадженням добового балансування споживач повинен тричі на добу передавати інформацію облгазу про своє споживання (о 7.00 за попередню добу, о 14.00 та 18.00 за поточну добу). Тобто підприємець має жити біля лічильника, а не займатись роботою, щоб нагодувати свою сім'ю.

Саме для роботи в системі добового балансування запроваджувалась необхідність мати "розумний" лічильник, який самостійно передає дані про спожитий газ в облгаз і своєму господарю на телефон в режимі реального часу.

Якщо ви не маєте "розумного" лічильника, то облгаз вважає вас споживачем, який не вимірюється щодобово. Ваші прогнози споживання за добу облгаз вносить не реальними обсягами, а середньозваженими, які розраховує за три останні роки. На практиці такі розрахунки відрізняються від реалій щонайменше в 2-5 разів.

За новим правилами добового балансування, якщо ваш прогноз відрізняється від фактичного споживання за добу - ця різниця називається небалансом і споживач за це платить значно більшу ціну.

Виходить, коли ви не маєте "розумного" лічильника, то отримуєте "зпрогнозовані" облгазом небаланси і платите за це.

Є "розумний" лічильник – немає небалансів, не платите зайвого, а маєте точний і своєчасний облік.

Але це точно не влаштовує облгази. Як же тоді вони будуть розподіляти "лівий" газ, отриманий за рахунок захмарних норм споживання без лічильників, "соціальних" норм по субсидіях та невідповідної якості газу?

Тому і виставили такі шалені ціни за роботи, проектування та придумані послуги, на кшталт, проекту за з'єднання лічильника з модемом. Щоб встановлення "розумного" лічильника стало непідйомним для споживача. Ще б вимагали гроші за навчання, як знімати показники лічильника.

Є декілька важливих моментів, які потребують нашої уваги:

- хто є джерелом такої проблеми?

- яка роль регулятора в такому питанні?

- що повинен робити НКРЕКП, коли до нього прийшов споживач з такою проблемою?

По-перше, реальними противниками "розумного" лічильника - є облгази. Як наслідок, споживач отримує фантастичні розцінки на вартість проекту, робіт і сам лічильник. Як результат - не може оплатити захмарно дорогий лічильник. І тому, наш споживач буде вимушений або сидіти кожного дня біля лічильника, або наймати людину, якій платитиме гроші, щоб вона сиділа біля лічильника і тричі на добу передавала дані в облгаз. Але головне, при цьому постійно платити зайве за штучно створені облгазом небаланси.

Цьому монопольному зловживанню міг би завадити регулятор, але він замість того аби відрегулювати дії монополіста, щодо вартості "розумного" лічильника - ніжно і ласкаво пропонує споживачу просте рішення - підтримати скасування необхідності встановлювати такий лічильник.

Висновок сумний, наш "європейський" регулятор діє в інтересах монополістів-облгазів та захищає їхні незаконні інтереси від споживачів.

По-друге, свідомий регулятор, у разі звернення до нього з усною скаргою споживача на нереальні розцінки встановлення "розумного" лічильника повинен був би оформити таку скаргу, як письмове звернення та відреагувати, як личить європейському регулятору. Зокрема, встановити чіткі граничні ціни на отримання технічних умов та проектування.

Марія Яковлєва, для Gazeta.ua