Де взяти гроші на комфортну старість

Чим раніше почнете інвестувати, тим більше шансів провести кілька останніх десятиліть життя де-небудь на березі теплого моря

Минулого тижня переконлива більшість українців підтвердила, що готова поставити своє майбутнє в залежність від випадку.

Може, з чийогось погляду це неправильно і недалекоглядно, але нічого не поробиш, ставку зробили і її неможливо анулювати. І ось, виявляється, що ми не одні такі у Всесвіті, ризикові і відчайдушні. Дослідження американської компанії Stash стверджують, що 60% американських мілленіалів упевнені, що виграш у лотерею може стати непоганим пенсійним планом, а 18% будують свої плани на старість саме в надії зірвати джекпот, купивши виграшний квиток, - пише Іван Компан для NV.ua.

Шанс, звичайно ж, невеликий, один з десятків, а то і сотень мільйонів, в залежності від обраної гри. В Америці чи в Україні - неважливо, закони теорії ймовірності працюють однаково на всіх континентах. Безумовно, планувати свою старість в розрахунку на таку фантастичну удачу - верх легковажності. І тим не менш.

Більшість американських мілленіалів вважають, що навпаки, традиційний підхід до накопичення пенсійних заощаджень виглядає нереально і надумано. Що, в принципі, не дивно, якщо врахувати, що 76%, опитаних дослідниками Stash, живуть від зарплати до зарплати, у 29% є борги і вони не можуть дозволити собі заощаджувати, а 31%, взагалі, не замислюється про пенсії.

Не знаю, якими були б результати подібного дослідження в Україні, але за непрямими ознаками можна сказати, що ставлення до "інвестицій на старість" українських громадян усіх статей, вікових груп і станів не відрізняється від американських мілленіалів. І якщо в житті "від зарплати до зарплати" можна запросто звинуватити стару, нову або майбутню владу, то в наявності боргу, що виник при покупці дорогих іграшок - мобільних телефонів, автомобілів та інших предметів для забави, потрібно звинувачувати тільки їх власників.

Пристрасть співгромадян до виставлення невеликого, але яскравого достатку напоказ часто позбавляє їх спокійної забезпеченої старості. Погодьтеся, що питання "А на чому ти їздиш?", "Як можна жити без iPhone?", "Ти що, снідаєш вдома, а не в ресторані?" не такі вже й рідкісні у нашому побуті. Особливо серед офісних співробітників, які намагаються за допомогою дорогих аксесуарів і підглянутих в кіно манер, які, до речі, переважній більшості з них не по кишені, створити образ "вовків і вовчиць з Уолл-стріт".

Пенсійний рахунок середнього американця становить $85 тисяч, у однієї третини громадян США заощадження не перевищують $5 тисяч. Водночас, на думку експертів, очікувати комфортну старість можуть тільки люди, які мають $1 мільйон у заощадженнях і розраховують на отримання середньої пенсії.

В Україні мільйон доларів - це фантастична сума, абсолютно недоступна звичайним пенсіонерам. Але і вартість життя у нас в країні набагато нижча, ніж в США, у середньому, в 3-4 рази. Іншими словами, відповідаючи на питання Остапа Бендера: "Скажіть, Шура, чесно, скільки вам потрібно грошей для щастя?", український потенційний пенсіонер, необов'язково Шура, мав би назвати суму в $250-300 тисяч.

"Де ж взяти такі гроші? - вигукне моложавий офісний працівник, крутячи в руках брелок від уживаного Мерседеса або розглядаючи Instagram на новенькому флагмані Apple чи Samsung під час сніданку в одному з модних київських ресторанів - адже і так від зарплати до зарплати живемо".

Відповідь проста! Якщо у віці 20 років ви почнете щомісяця інвестувати в американський ринок акцій по сто доларів, а в міру розвитку кар'єри будете кожне десятиліття збільшувати цю суму ще на сто, то до 60-річного ювілею, коли молоде покоління офісних побратимів подарує вам на пам'ять грамоту "за досягнення в роботі" і дасть стусана під зад, відправивши на пенсію, у вас на рахунку буде мільйон доларів. І ще невідомо, хто кого пошкодує - ситий пенсіонер або офісний працівник, який живе яскравим насиченим життям, від зарплати до зарплати і від дзвінка до дзвінка, який може продзвеніти по кожному з нас у будь-яку хвилину.

Чим раніше ви перестанете витрачати і почнете інвестувати, тим більше у вас шансів провести кілька останніх десятиліть життя де-небудь на березі теплого моря. Так, для цього вам доведеться відмовитися від різної нісенітниці і позбутися від дрібної показухи і дешевих понтів. Але воно того варте. По-перше, і те, й інше справляє враження лише на людей, позбавлених уяви. По-друге, погодьтеся, що мальовничі заходи сонця з келихом в руці, засмаглі синьйори і синьйорини, пальми, і ніжний бриз з моря розбурхують уяву набагато сильніше, ніж обговорення сусідських вад з бабусями, на лавці біля будинку.

І не відкладайте на потім. Адже, очевидно, що почавши інвестувати в молодому віці, ваші шанси перетворитися бабусь в струнких синьйорин, а лавку в зігнуту до золотого піску і бірюзової води пальму набагато вищі, ніж у п'ятдесят, коли, як мінімум, три десятиліття втрачені і все, що залишається - це чекати дива, голосуючи за нових президентів і всерйоз сподіватися, що вони зроблять ваше життя кращим!

Передруковується з дозволу автора