Поки є можливість скористатися західними ринками цінних паперів – користуйтеся

Робіть ставки, панове виборці

Ще кілька днів і закінчиться президентська епопея, розділивши виборців на розлючених переможених і звитяжних переможців.

Хоча, насправді, за нинішнього мізерного вибору останніх може і зовсім не бути. Але не будемо сумувати. Смуток – гріх. Давайте краще подумаємо, як вийти з нинішньої ситуації з найменшими втратами, а за можливості і з прибутком, - пише Іван Компан для NV.ua.

Звичайно, хотілося б, щоб особисті фінанси зростали та примножувались природним чином, як в цивілізованому світі, але на це надій небагато. Хто б не сів у президентське крісло, думаю, навряд чи варто очікувати економічного сплеску. Звичайно, зараз в моді стверджувати, що економіка – це прерогатива не президента, а Кабінету міністрів та інші розумні речі, але що не кажи, а за всі роки незалежності найбільше на неї впливав саме президент. Так от, один з кандидатів за п'ять років нічого не зробив, щоб її розвинути, наприклад, залучаючи іноземних інвесторів і стимулюючи малий і середній бізнес, а другий, найімовірніше, взагалі, ніяк не розуміє, про що йдеться, коли розмова з вульгарних жартів переходить в більш інтелектуальне русло. Згоден, що частина його оточення професійно підготовлена набагато краще, але цілком імовірно, що старші радники з тіньового кабінету швидко пояснять молодшим (тим, що на видноті), як потрібно правильно робити. А там, вже й до ситуації "Я від Кононенка!" рукою подати.

Не буде економіки, не будуть рости зарплати. Їх, звичайно, можна підвищити і без економіки, але тоді не виключаю, що ми з сумом в очах почнемо згадувати, як чудово жилося за попередніх президентів, і з тугою в голосі передавати молодому поколінню легенди про "долар по вісім".

Фондовий ринок. Про небіжчика або добре, або нічого. Коли в країні немає грошей, звідки в неї взятися фондовому ринку. Ну, а ті компанії, які живуть і живуть, в основному аграрної спрямованості, завжди можуть розжитися грошима, розмістивши свої акції на Варшавській біржі.

Нерухомість. Говорено – переговорено. Протягом останніх п'яти років ціни в доларах падали в середньому на 8,7%, на рік, в результаті, зробивши вас біднішими майже на 40%. Зіставивши обмежений попит з невичерпною пропозицією, думаю, що в осяжній перспективі ситуація не зміниться.

Облігації. ОВГЗшки! Їх рекламують по телевізору і радіо, радісні новини про їх фантастичну прибутковість розклеєні на рекламних щитах у метро. Хто ж не знає, який це хороший фінансовий інструмент? Напевно, якби знаменитий "чистильник взуття" з Нью-Йорка знав про українські ОВДП, то обов'язково порадив би Дж. П. Моргану, їх купити. Тільки уявіть, 19,5% річних. До того ж, на тлі зміцнення гривні заробіток ще вищий. Незрозуміло тільки одне, якщо все так добре і стабільно, то чому держава платить фантастичні відсотки, а якщо все погано, і ми просто будуємо піраміду, то, коли вона впаде? Якось не віриться, що можна довго протягнути, весь час позичаючи під 20% і не розвиваючи економіку.

Цікава, на мій погляд, історія з гривнею. Зважаючи на її фантастичну стійкість під натиском президентської кампанії, напрошується два висновки. Перший – у людей немає гривні, щоб після перегляду сюжетів про здачу аналізів або бесід кандидатів по телефону відразу ж обміняти її на долари. Другий – у більшості людей, що володіють гривнею, те, що відбувається, не викликає жодних негативних емоцій. Як кажуть нинішні корифеї слова: "все норм". Особисто мені здається, що другий варіант більш імовірний. Квартал рулить, в натурі, і ситуація норм, зуб даю! Єдиний є сумнів, чи надовго, з такими підходами.

Отже, що ж залишається? Як в цій непростій ситуації повного розгулу демократії і неймовірних перспектив, що відкриваються перед країною, відірвати собі "хоч вовни жмут"? Поки, бачу два варіанти!

Перший, більш надійний. Поки є можливість опанувати і скористатися західними ринками цінних паперів, опановуйте та користуйтеся. Вони існують століттями і багатьох, хто розумно користувався, зробили заможними людьми. Звичайно, і в найбільших фінансових центрах, Нью-Йорку і Лондоні, є свої "квартали", Бронкс і Вестмінстер, але їхні мешканці, на щастя, живуть більш-менш відособлено, в державне управління не лізуть, а законослухняні громадяни з власної волі не те, що ввечері, навіть і вдень туди не ходять. Так що, інвестувати можна.

Другий, в українському стилі – швидко, ненадійно і не вимагає підготовки. За останніми даними, ставки на перемогу молодого кандидата складають 1,3, досвідченого 4,6. В принципі, для звичайних громадян, готових купувати ОВДП, ставки на президентство не такий вже і ризик. Тим більше, заробити майже вп'ятеро – звучить заманливо. Навіть, якщо програєте, поставивши на досвідченого, не переживайте, адже цілком імовірно, що дуже скоро після вашої поразки, почнеться парламентська епопея, за нею олігархічна семибоярщина, яка в будь-якому випадку швидко перетворить виграні вами гроші на фантики. А втрачати фантики не так і прикро!

Так що, робіть ставки, панове виборці, і всі на вибори!

Передруковується з дозволу автора