Казахстан пішов шляхом Узбекистану. Тільки без сцени смерті "батька нації"

Розвороту зовнішньої політики в бік Заходу не буде

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв пішов у відставку.

Тільки що він виступав зі зверненням до нації. Якихось чітких пояснень він не дав, лише сухо повідомив, що складає з себе повноваження глави держави.

Як мені здається, його відставка має під собою дві основні мотивації.

1. Він банально втомився і йому все складніше виконувати роль одноосібного правителя держави. Назарбаєв керує Казахстаном з 1990 року, майже 30 років. Йому самому вже 78 років, а чутки про його стан здоров'я вперто ходять в інформпросторі останні кілька років.

2. Еліти Казахстану вирішили зробити превентивний удар і діяти на випередження. Наростаюче невдоволення населення соціальною політикою уряду, який 22 лютого відправили у відставку, переконало багатьох загасити ймовірну пожежу ще до її виникнення.

Я думаю, Казахстан вирішив піти шляхом Узбекистану після смерті Іслама Карімова в 2016 році, тільки без останньої сцени, власне, смерті беззмінного керівника і "батька нації".

Чи є тут "рука Кремля"? Не думаю. Казахстан, хоч і є близьким партнером Росії, не діяв як їх маріонетка, і в Москві це вже давно визнали, не ризикуючи дестабілізувати ситуацію в такій величезній і цінній для них державі.

До того ж, потужний вплив у Казахстані має Китай, проти якого РФ також має досить обмежені можливості протидії. У цьому плані тут ситуація схожа з Білоруссю.

Втім, розвороту зовнішньої політики Казахстану в бік Заходу, найімовірніше, не буде, також, як і не було її у Вірменії і Білорусі. Зв'язки з РФ залишаться, а Китай посилить свої позиції в Центральній Азії.

Оригінал