Чого нас вчить історія з шапками в Давосі

Безкоштовно ж, що ви як діти

Історія з шапками та цукерками у Давосі, якщо це правда і сторінка автора не зламана, яскраво демонструє не стільки фантастичну дурість потенційних обранців, скільки їх фантастичне нехтування виборцями (кандидат у президенти Ігор Шевченко на економічному форумі у Швейцарії взяв 6 безкоштовних шапок. Головні убори продовжив нагрібати навіть після зауваження охоронця. Згодом він похвалився у Facebook, що набрав ще й сувенірних цукерок. - gazeta.ua).

Потрібно зрозуміти, що подібний підхід до всього чужого в чиновницькому середовищі вважається абсолютно природним. У тому і полягає вся суть професії: сідати на потоки, поступово вводити в схему свою кумівську вертикаль, пиляти землю і нерухомість, отримувати відкати, створювати своїм пільги і преференції. І якщо можна так, то чому не можна вкрасти пару шапок? Або пару пачок цукерок? Чому не можна складати в пакети їжу зі шведського сніданку, засовувати в сумку баночки з шампунем із візка покоївки в коридорі готелю, зціджувати бензин з відомчого автомобіля? Можна ж. Якщо крадіжка в особливо великих масштабах прокатує, як каток по убитої дорозі, то злодійство в особливо дрібних масштабах пролітає, як бориспільський експрес.

Якщо крадіжка в особливо великих масштабах прокатує, як каток по убитої дорозі, то злодійство в особливо дрібних масштабах пролітає, як бориспільський експрес

По суті, те що відбувається напередодні виборів у нашій країні - все більше нагадує технологію впливу на громадську думку, яку описав американський соціолог Джозеф Овертон. Цю концепцію згодом назвали Вікном Овертона. Коротко - це про наявність рамок допустимого спектру думок у публічних висловлюваннях з точки зору суспільної моралі. Або як шляхом нехитрих маніпуляцій громадською думкою, можна привчити суспільство до думки, що людоїдство - це норма. Власне на базі цієї технології і будується більшість передвиборчих програм наших кандидатів, які використовують ЗМІ та соціальні мережі в якості транспорту. Ми ж з вами таким чином вступаємо в наступну фазу Вікна Овертона, в якому радикальне стає прийнятним, а немислиме - радикальним.

Так ось, крадіжка шапок - це природний процес. У той час як подальші хвастощі цим ганебним випадком - ніщо інше, як спроба виправдати людоїдство, використовуючи для цього маніпуляції громадською думкою. Тому що там, де злодійство і кидалово - це норма, немає і не може бути претензій до того, хто краде шапки і цукерки. Безкоштовно ж, що ви як діти. Пам'ятайте, зовсім недавно всерйоз обговорювалася думка про те, що взагалі-то корупція необхідна українській державі, бо без неї держава зупиниться. Ви думаєте що щось змінилося? Я думаю, ні.

Хвастощі цим ганебним випадком - ніщо інше, як спроба виправдати людоїдство, використовуючи для цього маніпуляції громадською думкою

Так як все-таки на це реагують виборці? На жаль, ніяк. Виборці не ми, мої дорогі друзі, бо нас з вами - мікроскопічна меншість. Виборці - це народ. Який, в основній своїй масі не сидить в соціальних мережах, не мислить глибоко і заходячи в мережу, читає виключно заголовки. А для нього Давос, власне як і все інше, що відбувається там - цілком гідна картина світу, в якій:

1. Україна як і раніше є висхідною зіркою;

2. Уряд старається, результати є і зовсім скоро стане добре;

3. Людоїдство - це не так погано, якщо поглянути на це з іншої точки зору. Зрештою їсти ж щось треба.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Шеремета Економіст
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач