Чи справді Луценко зібрав речі з генпрокурорського столу?

Казати good bye Порошенкові зарано

Генпрокурор Юрій Луценко був і залишається політиком. Його призначення було не юридичним, а політичним. Тому і відставка буде з політичних мотивів.

Він уже починає відгороджуватися від негативу влади, фіксувати свої успіхи — $1,5 млрд, конфіскованих у Януковича. Паралельно хоче відгородитися від того, що жоден із соратників колишнього президента посаджений не був.

Діючий генпрокурор намагається створити платформу для майбутніх парламентських виборів. У нього розв'язуються руки. Ніяких жорстких зобов'язань, крім президентської виборчої кампанії, де він як мінімум не повинен грати проти Порошенка, Луценко не має. А там вже можна вести переговори не тільки з Петро Олексійовичем, але із Тимошенко, Кличком.

Казати good bye Порошенкові Луценку зарано. Між ними зберігається субординація і командний інстинкт. Та й ніхто не повірить у меседж, що Петро Олексійович — поганий. Обоє пливуть в одному човні останні 5 років — куми, друзі, близькі соратники.

У парламенті Юрій Віталійович почувається, як риба у воді. Тут йому більш комфортно, ніж у кабінеті генпрокурора. При цьому має страх перед новим політичним поколінням. Тими, хто наступає, але ще не прийшли — Найєм, Соболєв, Лещенко. Тому і коле по них — приклеює бірку піар.

Напередодні парламентських виборів, таким як Луценко Порошенко має обіцяти "пряники". Бо треба втримати команду. З ким би Луценко не пройшов у наступну Верховну Раду, Петро Олексійович буде одним із перших його партнерів по коаліції.

Може з'явитися ще один в.о. Але це не критично і не вперше. Суспільству все рівно. Супрун сприймають, як міністра. Що вона в.о бігає і кричить стара медична мафія, яка крала по кілька мільярдів щороку на закупівлі медикаментів. Для звичайної людини, яка отримує в лікарні допомогу за безкоштовними програмами, ці дві літери взагалі нічого не значать.

Парламент не піде по сценарію Луценка. Ні свої не захочуть відпускати, ні чужі. Пригадають, як він себе вів зі зняттям депутатської недоторканності. Тому спробують підвісити — і не туди і не сюди. Питання: чи справді Луценко зібрав речі на своєму столі? Певно, що ні. У березні — можливо. Але не віриться, що раніше.

Микола Давидюк, для Gazeta.ua