Борговий "тест" для влади

За 2018-2020 роки Україна повинна виплатити за боргами приблизно $16 млрд

27 серпня виповнюється рівно три роки з моменту легалізації найбільшої спекуляції 21 століття, в яку була втягнута Україна. У цей день 2015 року уряд України офіційно схвалив угоду тодішнього міністра фінансів Наталії Яресько з так званої реструктуризації зовнішнього боргу.

Чергова річниця цієї угоди - хороший привід для платників податків спитати політиків: а хто і як збирається віддавати ці та інші борги України? Але спочатку - трохи новітньої економічної історії.

Угода Яресько

В кінці серпня 2015-го Україна домовилася з комітетом кредиторів про реструктуризацію $19,3 млрд боргів і списання 20% їхньої основної суми.

В уряді, яким тоді керував Арсеній Яценюк, такі умови визнали перемогою. Але через три роки ця угода все виразніше виглядає тим, чим вона і була спочатку по суті - аферою, що втягнула Україну в кабальні умови і фактично відтинає її економічний розвиток на найближчі 20 років.

Нагадаю, що собою являла ця угода.

Структуризація 80% боргу полягала в тому, що облігації (зобов'язання України) номіналом в $1000 замінили на облігації номіналом в $800 з підвищенням середньозваженої купонної ставки з 7,22% до 7,75% річних і перенесенням терміну погашення на 4 роки - з 2015-2023 років на 2019-2027-ті.

Тобто платити по цій частині боргу треба буде вже з наступного року. І платити чимало. Наприклад, та ж Греція платила ЄС по своїм боргам за ставкою 2,5%. Та й Україна платить під гарантії уряду США - 2,1%, і за кредитами МВФ - 3%.

Ніякого списання $3,6 млрд боргу не було. Це фікція

Але якщо з реструктуризацією основної частини боргу все більш-менш зрозуміло, то списання 20% боргових зобов'язань вартістю $3,6 млрд - це фікція. Тому що ніякого "списання" насправді не було.

Фактично був встановлений особливий порядок погашення боргу, за яким уряд Яценюка взяв на себе зобов'язання протягом 20 років, тобто в період з 2021 по 2040 рік, виплачувати кредиторам додаткові кошти через так звані інструменти відновлення вартості - VRI (value recovery instruments).

І саме в умовах погашення VRI заклали міну уповільненої економічного дії: чим вищі будуть темпи зростання економіки, тим більшу частину приросту ВВП доведеться віддавати кредиторам. Хоча і в 2021-2025 роках виплати по VRI обмежені 1% ВВП. І при зростанні економіки до 3% в рік - виплати нульові. Але, наприклад, при темпах зростання від 3% до 4%, Україна повинна буде віддати 15% приросту ВВП. А при зростанні більше 4% - 40% приросту ВВП.

Чим вищі будуть темпи зростання економіки, тим більшу частину приросту ВВП доведеться віддавати кредиторам

Я вважаю, що механізм VRI - це по суті маштабна спекуляція, що обмежує економічний розвиток України. Навіть при обмеженнях розміру виплат на перші 5 років, Україна буде виплачувати $1,2 млрд у рік (виходячи з прогнозу, що номінальний ВВП країни в 2019 році перевищить $125 млрд). За 5 років це $6 млрд або 167% нібито прощеного боргу!

Тобто, Яресько, щоб переконати кредиторів ось так "списати" 20% боргу, чи з власної ініціативи, чи за вказівкою ззовні, пожертвувала іншими важливими параметрами реструктуризації - ставкою і часом відстрочки. Не кажучи вже про більш радикальні варіанти домовитися з кредиторами. Чим увігнала Україну в боргову кабалу.

Чиї ж інтереси насправді представляла Яресько, ще належить з'ясовувати слідчим

Думаю, що відповідь на питання - чиї ж інтереси насправді представляла Яресько в ході цих переговорів, ще належить з'ясовувати слідчим. Що, проте, не знімає гостроти проблеми виплати державних боргів України.

Нагадаю, що в друге півріччя 2018 року Україна увійшла з боргами під 2 трлн грн. За даними Мінфіну, на 30 червня державний і гарантований державою борг становив 1.998,03 млрд грн або $76,29 млрд. При цьому на державний і гарантований державою зовнішній борг припадає 61,81% загальної суми.

Нинішній загальний держборг дорівнює 80% ВВП країни. І, для наочного порівняння, майже в 2,2 рази більший запланованих доходів держбюджету-2018. І то за умови, що закладена цифра доходів в 917,8 млрд грн виявиться реалістичною.

Динаміка боргу, млрд дол

.

Державний борг України (прямий і гарантований) на початок відповідного періоду (в% до ВВП):

За 2018-2020 роки Україна повинна виплатити за зовнішніми боргами приблизно $16 млрд. Сьогодні при владі немає відповіді на те, де вони знайдуть гроші, щоб заплатити хоча б зовнішнім кредиторам.

Банкова сама спровокувала ситуацію, коли не може дозволити собі навіть гіпотетично думати про дефолт. Адже тоді розсиплеться передвиборчий міф Петра Порошенка про поліпшення "життя по-новому". З іншого боку, президенту страшно йти на підвищення цін на газ як спосіб збалансування бюджету. Тому що цей удар по добробуту українських сімей взагалі може поховати і без того невеликі шанси нинішнього гаранта потрапити до другого туру президентських перегонів.

Що робити?

Сьогодні вже очевидно, що за нинішньої влади навряд чи щось в економіці кардинально покращиться. Тому питання боргу перетворюється в серйозну проблему для майбутнього благополуччя кожного українця. Разом з тим, у політичне майбутнє нинішньої влади теж не віриться.

А, значить, Порошенко і Гройсман вже не будуть вирішувати проблему блогу. Це - завдання наступного уряду. А заодно - маркер готовності тих чи інших політичних сил до вирішення складних економічних задач.

Я глибоко переконаний: будь-яка політсила, яка сьогодні боїться визнати або заперечує, що, прийшовши до влади, вона почне з перегляду боргів України - це популісти, які нічого не розуміють в економіці.

Що можна і потрібно було зробити тоді, в 2015 році?

Одназначно - уряду необхідно було дуже жорстко говорити з кредиторами. По-перше, про більш тривалу відстрочку виплати боргів. По-друге, списувати борг потрібно було на інших умовах.

Не 20%, а як мінімум - 50% боргу можна було списати. Треба було діяти в рамках форс-мажору

Не 20%, а як мінімум - 50% боргу можна було списати. І не фіктивно, як це зробила Яресько, а реально. У України були всі підстави, включно з анексованим Кримом, війною на Донбасі, президента, який втік і "нулів" на казначейських рахунках.

У 2015 році треба було діяти в рамках форс-мажору. І кредитори могли тоді погодитися на більше списання боргу. Інакше - оголошувати дефолт.

Цей шлях переговорів по реструктуризації Україні доведеться пройти ще раз, після зміни влади в 2019 році.

Але це вже завдання нового уряду, який приступить до роботи після парламентських виборів. Тому що єдине, що може зробити нинішній Кабмін - це взяти новий кредит, щоб погасити попередній. За рахунок українських платників податків, звісно.

Єдине, що може зробити нинішній Кабмін - це взяти новий кредит, щоб погасити попередній. За рахунок українських платників податків, звісно

Тому партія "Основа" вже сьогодні готує варіанти вирішення цієї стратегічної проблеми для української економіки.

Ми запросимо кредиторів за стіл переговорів. І маємо намір вести переговори про реальну реструктуризацію зовнішнього боргу жорстко, а головне - з твердих проукраїнських позицій. Виходимо з того, що кредиторам теж невигідно, щоб Україна стала банкрутом.

Простої і швидкої розмови ніхто не чекає, але ми повинні переглянути кабальні умови 2015 року згідно з нормальними світовими практиками і геополітичного контексту, в якому перебуває Україна. Від цього залежить майбутнє вже не тільки цього, а й наступних поколінь українців.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Козленко Тренер, бодібілдер
Олександр Сосницький Доброволець, підприємець
Володимир Василенко Правознавець-міжнародник
Всеволод Кевлич Футбольний і тенісний експерт
Марія Моісеєва Медіа-продюсер української служби "Голосу Америки"
Погода